Слово при врученні жезла Преосвященному Миколаю, єпископу Васильківському, вікарію Київської Митрополії

Слово при врученні жезла Преосвященному Миколаю, єпископу Васильківському, вікарію Київської Митрополії

Преосвященний єпископе Миколай!
 

Сьогодні благодаттю Святого Духа, сонмом єпископів, яких ти нині бачиш перед собою, над тобою звершилося велике Таїнство – ти став нашим возлюбленим братом у єпископському служінні.

З радістю в Дусі Святому вітаю тебе з цією знаменною у твоєму житті подією, адже нині Господь благоволив, щоби ти став особливим вмістилищем Його благодаті. Сьогодні ти долучився до сонму архієреїв Церкви Христової. Благословенням Священного Синоду, з Нашого подання, тобі випав жереб нести в подальшому послух вікарного єпископа, допомагаючи Нам в управлінні древньою Київською кафедрою.

Вчора у своєму слові при нареченні ти сказав про сподівання твоїх батьків, а сьогодні отримав те, на що сподівається Церква Христова, прикликавши тебе на служіння. Нині, коли Господь сподобив тебе стати наступником Святих Апостолів, тобі належить явити в собі образ «Первосвященика Великого, Який пройшов Небеса»(Євр. 4:14), служити Йому в «правді та святості істини» (Єф. 4:24), бути зразком доброчесності, тверезості, утримання, чистоти, благочестя, правди, віри, терпіння – усіх тих чеснот, якими святий Апостол Павел характеризує істинного пастиря.

Великим є архієрейське служіння. Великою є і відповідальність: «Від кожного, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й стягнеться» (Лк. 4:45).

Як і кожний із ставлеників, ти сповідав перед Нами свій страх перед висотою архієрейського служіння і свою неміч. Але і ти, і ми віримо, що лише від Господа залежить жереб єпископства, оскільки «ніхто сам собою не приймає цієї честі, але покликаний Богом, як і Аарон» (Евр. 5:4). І ти, і ми віримо, що всесильна благодать Божа «немічне лікує і занепале відновлює», бо сила Божа в немочі звершується. Господь керує Церквою своєю, яку стяжав чесною Своєю Кров’ю. Він же і промишляє про тих людей, кого обирає.

Тому в радості й мирі ставай на цей шлях, вказаний тобі Промислом Божим. З вірою у всесильну допомогу Божу приступи до дорученого тобі служіння і намагайся явити себе перед Богом достойним сіячем на ниві Господній, охороняючи виноградник, який насадила десниця Його.

Як символ нового життя у Христі, засвідченого чернечими обітницями, ти прийняв ім’я на честь Святителя і Чудотворця Миколая – взірця для архієреїв на всі віки. Прославляючи цього дивного у святих угодника Божого в церковних піснеспівах, ми називаємо його правилом віри, зразком лагідності, вчителем утримання – саме таким і повинен бути пастир Стада Христового, адже сам Господь, який є Путь, Істина і Життя для кожного із нас, дав для нас цей взірець.

Молись і проси у Святителя і Чудотворця Миколая зміцнення твоїх сил, примноження твоїх талантів, щоби принести добрий плід до жертовника Божого.

У тебе, улюблений брате, попереду багато трудів, завдань і турбот із благоустрою церковного життя. Нехай труднощі не лякають тебе і турботи не бентежать твоє серце. Намагайся «представити себе перед Богом достойним, працівником бездоганнним, який вірно навчає слова істини» (2 Тим. 2:15). Пам’ятай слова святителя Іоанна Златоуста про те, що ти завжди повинен бути розважливим, далекоглядним, повинен дивитися «тисячею очей», тому що житимеш не для самого себе, а для багатьох людей. Візьми тепер у руку свою цей жезл як символ єпископської влади – нехай він буде тобі опорою на шляху твого нового архіпастирського служіння Церкві Христовій і, зійшовши на цю кафедру, розпочни його з благословення людей Божих, що молилися разом з нами за тебе за Божественною літургією і у своїй соборній молитві стали співучасниками твоєї П’ятидесятниці.
 

17 березня 2013 року, Києво-Печерська Лавра

+ ВОЛОДИМИР
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ