АНТОНІЙ, Єпископ Бориспільський

АНТОНІЙ, Єпископ Бориспільський
АНТОНІЙ, Єпископ Бориспільський
АНТОНІЙ, Єпископ Бориспільський

 

Слово на вручення жезла Преосвященному Антонію, єпископу Бориспільському, вікарію Київської Митрополії

 
 

Преосвященний єпископе Антонію!

 
 

Волею Божою, через обрання Священним Синодом Української Православної Церкви, сьогодні ти визнаний гідним прийняти особливу благодать Духа Святого. Згідно зі святим переданням, через покладання рук архієреїв у єдності (Діян. 2, 1) з усією церковною повнотою ти покликаний до високого служіння в сані єпископа. Відтепер заклик Пастиреначальника нашого Господа Iсуса Христа: «Iдіть, навчіть усі народи, хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа...» (Мф. 28, 19) - для тебе святий обов'язок. Від цієї миті ти є носієм апостольської благодаті, творцем Таїн Христових і хранителем Божественної істини. Через Свою любов Господь дає тобі можливість стати поруч із великими святителями Святої Православної Церкви.

 

Гідно нести єпископський подвиг за всіх часів було непросто, а з власного сорокарічного досвіду архієрейського служіння скажу - неможливо для людини. Святий апостол Павло у хвилини випробувань просив небесної допомоги, і, як наслідок, усі ми одержали закон духовного життя: «Сила Божа в немочі звершується» (2 Кор. 12, 9). Тому не страх повинен керувати тобою, а повна відданість волі Божій, яка хоче, аби ти був «працівником бездоганним, який вірно подає слово істини» (2 Тим. 2, 15).

 

Усі твої думки, слова, почуття й бажання повинні бути спрямовані на служіння Богові, Його Святій Церкві. Для всіх ти повинен бути взірцем віри, любові, благочестя, працьовитості, терпіння й помірності. Подвизайся добрим подвигом віри (1 Тим. 6, 12), старанним і побожним звершенням богослужінь, ревним проповідуванням Слова Божого. Оберігай і виховуй свою паству у вірності й відданості Матері Церкві та Святому Православ'ю. «Отож пильнуйте себе і всю отару, в якій Дух Святий поставив вас єпископами» (Діян. 20, 28) - таке головне правило архіпастирського служіння.

 

Перед початком Божественної літургії ти сповідував перед нами святі догмати віри, священні канони, обіцяв дотримуватися їх незмінно й до кінця днів своїх бути їм вірним. Пам'ятай про це завжди, і твоє служіння буде благословенне Богом і шануватиметься людьми. У всіх труднощах, які постануть на твоєму шляху, мужайся й кріпись, тому що «дав нам Бог духа не страху, але сили, й любові, й цнотливості» (2 Тим. 1, 7). Дивися постійно «на начальника і виконавця віри Iсуса, Котрий, замість радості, яка Йому належала, витерпів хрест, зневаживши посоромлення» (Євр. 12, 2). Нехай віра й любов до Бога завжди зігрівають твоє серце, і, згідно із заповіддю апостола, безперестанно молися (1 Фес. 5, 17). Молитва тебе навчить, зміцнить, підбадьорить і втішить.

 

Єпископський сан дає людині повноту учительської та канонічної влади. Єпископа поважають через високий чин. Тому я по-батьківськи хочу застерегти тебе не використовувати перевагу свого ієрархічного становища для того, щоб панувати «над дітьми Божими» (1 Петр. 5, 3). Пам'ятай слова Христа Спасителя щодо суперечки між учнями - хто з них повинен шануватися більше: «Хто з вас більший, будь як менший, і начальник - як слуга» (Лк. 22, 26). Це й буде правильним прикладом смиренності для людей і водночас величчю їхнього пастиря.

 

Навчися розпізнавати лестощі. Для архієрея дуже важливо не потрапити під вплив красномовних, але не завжди правдивих слів. Під час труднощів не барися просити поради більш досвідчених людей. Будь простим у спілкуванні та шануй церковні традиції.

 

У тому, що відбулося сьогодні, не можна не бачити промислительної десниці Божої. Господь незримо вів тебе до прийняття благодаті архієрейства, допомагаючи на твоєму життєвому шляху. Вчора ти повідав нам про благочестивих батьків, які вклали у твою душу любов до Бога й відданість Православній Церкві. Чернече життя, з яким ти познайомився ще в дитинстві, спонукало твоє серце зректися світу та служити тільки Богові й людям. Ти здобув гарну богословську освіту й маєш певний досвід педагогічної роботи. Протягом кількох років несеш послух у Київській Митрополії. Усе це сприяло нашому клопотанню перед Священним Синодом про твоє призначення нашим вікарним єпископом. Сподіваюся, що з цього моменту твої зусилля не зменшаться, а тільки примножаться, і ти будеш вірним нашим помічником і гідним архієреєм Української Православної Церкви.

 

Твоє служіння розпочинається в дуже значиму епоху церковного буття. Ми вчимося жити в державі, яка ніби й не заперечує свого християнського коріння, проте все-таки сповідує примат секулярності й рівноправності всіх релігій. Сьогодні ми повинні використовувати весь потенціал, щоб уберегти наш боголюбивий український народ від прірви бездуховності й морального розбещення. Кожний православний християнин, а тим паче єпископ, зобов'язаний докласти максимум зусиль для подолання кровоточивої рани українського православ'я - розколу, який вчинили люди, керуючись не користю церковною, а власними егоїстичними бажаннями. Ми віримо й сподіваємося, що наші молитви почує Господь, і ті, хто зійшов із правильної дороги, повернуться в батьківський дім Святої Православної канонічної Церкви. А для цього носії архієрейської благодаті повинні бути насамперед одностайними та однодумними (Флп. 2, 2).

 

Складне служіння єпископа перевищує міру людських сил, але Господь Iсус Христос, Який започаткував його, сьогодні звертається до тебе, Преосвященніший владико, як колись до Ангела Смирнської Церкви: «Не бійся нічого, що тобі потрібно буде витерпіти... Будь вірний до смерті, і дам тобі вінець життя» (Одкр. 2, 10). Нехай Преблагословенна Богородиця покриває тебе Своїм чесним омофором, а преподобний Антоній з усім сонмом Печерських подвижників зміцнює твої сили в несінні архіпастирського хреста. У своїх молитовних проханнях звертайся й до святителя Iоанна Златоуста, пам'ять якого ми сьогодні вшановуємо.

 

А тепер прийми цей жезл - символ єпископської влади - і благослови народ Божий, який сьогодні молитовно брав участь у твоїй хіротонії.

 
 
 
 

† Володимир,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви