ГУРІЙ, Архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський

 

Слово на вручення жезла Преосвященному Гурію, єпископу Житомирському і Новоград-Волинському

 
 

Преосвященний єпископе Гурію!

 
 

З волі Божої, обранням Священного Синоду Української Православної Церкви, силою й дією Святого й Животворящого Духа, покладанням наших рук ти поставлений на вищий щабель ієрархічного служіння у Святій Православній Церкві Христовій.

 

Ти послухався голосу Божого, коли Вседержитель закликав тебе на служіння Церкві в юнацькі роки. Місце твого народження - Донбас. Духовній мудрості й богослов'ю ти вчився в Одеській семінарії та Московській духовній академії. Прийнявши чернечий постриг у Свято-Даниловому монастирі, ти трудився там, куди направляло тебе церковне священноначалля.

 

Сьогодні ти став наступником апостольського служіння в Церкві Христовій. Завжди пам'ятай слова святого апостола Павла, який, згадуючи великотрудні подвиги архієрейства, говорив: «Для всіх я зробився всім, щоб урятувати, принаймні, деяких» (1 Кор. 9, 22). Нехай цей вислів буде для тебе правилом у майбутній архіпастирській діяльності.

 

Не забувай, що життя єпископа має бути зразком для пастирів і пастви, і якщо своєю вірою, богоугодним життям він подаватиме гарний приклад, сильним стане і його слово, а полум'ям своєї віри він запалить серця довірених йому духовних чад.

 

Єпископ - це охоронитель чистоти церковного вчення, канонічних правил Вселенських і Помісних Соборів. Ти знаєш, що сьогодні вороги Церкви докладають чимало зусиль, щоб порушити її єдність. Однак твердо вір, що церковним кораблем керує Сам Господь наш Iсус Христос. В історії нашої Церкви було чимало розколів і церковних смут. Усі вони залишилися в минулому, а церковний корабель продовжує своє плавання в життєвому морі.

 

Ти бачив і знаєш, з якою любов'ю благочестивий народ ставиться до добрих і ревних священнослужителів і з яким болем - до байдужих пастирів, які ведуть негідне життя. Не можна не звернути уваги на зусилля деяких «поборників благочестя» ганьбити своїх пастирів, засуджувати їх, часто за вигадані пороки. Обов'язок архіпастиря - не довіряти сліпо подібним осудам, але разом із тим суворо вимагати від пастирів, щоб вони жили й діяли відповідно до свого високого призначення.

 

Тепер ти пастимеш стадо Христове, зміцнюючи слабких, лікуючи немічних душевно, навертаючи й виправдовуючи заблукалих.

 

Грізне слово Господа звернено до негідних хоронителів Дому Божого: «Блукають вівці Мої по всіх горах і по всякому високому пагорбі, і по всій землі розсіялися вівці Мої... Я зберу овець Моїх» (Iєз. 34, 6, 7, 10).

 

Про двох згубників стада церковного говорить святитель Iоанн Златоуст: «Один із них - розбійник, який убиває й грабує», а другий - той, хто нічого подібного сам не робить, однак не звертає уваги на це й не перешкоджає, коли інші роблять негідні вчинки.

 

Піклуйся про довірену тобі паству, тому що повинен будеш дати відповідь за кожного (Євр. 13, 17).

 

I нехай допоможе тобі в цьому Вічний Архієрей Господь наш Iсус Христос.

 

А тепер іди спасительним шляхом служіння Божого з миром у серці, з надією на Господню допомогу, а цей архіпастирський жезл прийми на знак твого достоїнства в Церкві як прояв сили в охороні пастви твоєї від спокус і негараздів.

 

Подай благословення людям, які молитвою своєю разом із нами просили в Бога дарувати тобі божественний дар благодаті.

 
 
 

† Володимир,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви