Річний звіт про діяльність Синодального відділу по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України

Річний звіт про діяльність Синодального відділу по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України

Архієпископ Львівський і Галицький Августин (Маркевич), голова Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України

«АРМІЯ – ОСОБЛИВА ТУРБОТА ЦЕРКВИ»


В Основах соціальної концепції УПЦ, яка визначає вектор церковно-державних взаємовідносин, підкреслюється, що «завдання та діяльність Церкви і держави можуть співпадати не лише в царині суто земної мети, а й у здійсненні спасенної місії Церкви».

Згідно з Концепцією, важливими царинами співпраці Церкви та держави в сучасний історичний період є:
— духовне, культурне, моральне і патріотичне виховання та освіта народу;
— християнське піклування про воїнство та співробітників правоохоронних органів;
— робота з профілактики правопорушень.

Світ швидко змінюється, змінюються пріоритети і напрямки взаємодії у вирішенні питань внутрішньої та міжнародної безпеки. Виникають глобальні проблеми, вирішення яких потребує значних ресурсів та осмислення їх важливості кожною людиною. Другорядними стали проблеми загрози ядерного протистояння, на перший план вийшла проблема міжнародного тероризму, що стала новою глобальною проблемою для світової спільноти.

Церква, яка завжди була з народом, не може залишатися байдужою до викликів сьогодення.

Голос Церкви зі словами про Христову любов повинен зазвучати зараз з особливою силою, зокрема, у військовому середовищі, щоб дати людині в погонах додаткову опору у служінні, поки до неї не прийде розуміння того, що ця опора є головною і вічною.

Створений у 1999 р., Синодальний відділ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України займається організацією взаємовідносин з міністерствами і структурами, у підпорядкуванні яких пе-ребувають війська і військові формування, а саме з:
— Міністерством оборони України;
— Міністерством внутрішніх справ;
— Міністерством надзвичайних ситуацій;
— Державною прикордонною службою;
— Державною охороною України;
— Службою безпеки України;
— Податковою міліцією;
— Державною спеціальною службою транспорту (залізничні війська).

Синодальний військовий відділ координує діяльність усіх церковних структур у методичній й організаційно-правовій роботі з органами військового управління.

Згідно зі статутом відділу, основними напрямами його роботи є:
• представництво Української Православної Церкви в її відносинах з керівництвом військових частин та ін-шими структурами Збройних сил, міністерств і відомств, у складі яких є військові формування і які забезпечують охорону громадського порядку.
• Інформування Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України і Священний Синод про заходи, що здійснюються відділом з виконання ним його статутних завдань.
• Надання Предстоятелю Української Православної Церкви Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України та Священному Синоду матеріалів і рекомендацій, що стосуються взаємодії УПЦ з указаними організаціями й установами, а також проведення пастирської та духов­но-просвітницької діяльності серед військовослужбовців, співробітників військових формувань.
• Забезпечення взаємодії благодійних, культурно-освітніх та інших установ УПЦ з командуванням військових частин, навчальними закладами Збройних сил та іншими військовими формуваннями.
• Координація практичної діяльності УПЦ з пастирського піклування православних військовослужбовців і співробітників Збройних сил та інших військових формувань України, здобуття ними духовної освіти та виховання.
• Координація спільно з єпархіальними архієреями роботи єпархіальних закладів зі здійснення ними анало-гічної пастирської і просвітницької діяльності серед військовослужбовців православного віросповідання.
• Здійснення церковно-громадської діяльності у сфері, що має стосунок до специфіки діяльності відділу, зокре-ма в царині науки, культури, освіти, патріотичного виховання, взаємодії зі ЗМІ.
• Співпраця з іншими Синодальним закладами УПЦ, єпархіями, монастирями, парафіями та іншими церковни-ми структурами в налагодженні зв’язків щодо діяльності відділу.
• Разом з єпархіальним архієреями безпосереднє здійснення пастирської, духовно-просвітницької та церков-но-громадської діяльності серед військовослужбовців і співробітників ЗС та інших військових формувань України; в разі необхідності — з благословення вищої церковної влади.
• Взаємодія з духовними школами у сфері підготовки кадрів священнослужителів і мирян, які займаються пас-тирською та духовно-просвітницькою діяльністю за специфікою роботи відділу; участь у створенні для цього спеціальних курсів, кафедр, факультетів та інших подібних закладів.
• Клопотання перед Предстоятелем УПЦ Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України і Священним Синодом про звернення в органи вищої законодавчої та виконавчої влади з метою вирішення актуальних питань, що стосуються сфери діяльності відділу.
• Забезпечення протоколами при проведені офіційних заходів, що пов’язані зі специфікою діяльності відділу.

Важливим фактором у формуванні та зміцненні церковно-військових взаємовідносин стали регулярні зустрічі з Мі-ністром оборони України М. Б. Єжелем, начальником Генерального штабу Збройних сил України генерал-полковником Г. М. Педченком, Міністром внутрішніх справ А. В. Могильовим та командувачем ВВ МВС України генерал-лейтенантом С. А. Яровим

Завдяки цьому стало можливим проведення регулярних богослужінь за участю військовослужбовців, участь священиків у навчаннях, їхня постійна присутність і душпастирська робота в місцях постійної дислокації військ.

Так, 6 грудня 2010 р., на 19-ту річницю ЗС України в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври пройшла Божественна літургія, на якій були присутні члени колегії Міністерства оборони України. Цього року 6 грудня також планується проведення богослужіння у Трапезному храмі Лаври та в усіх військових храмах УПЦ з нагоди 20-ї річниці Збройних сил України.

У вересні цього року в Криму відбулася завершальна фаза навчань «Адекватне реагування – 2011», в яких, на за-прошення начальника Генерального штабу ЗС України, брав участь голова Синодального військового відділу. На полігоні було встановлено два польові храми: для особового складу і для керівництва навчань, в яких постійно під-носилася молитва за українське військо та учасників навчань. Протягом тривалого часу, в період підготовки навчань, на полігонах з військовиками працювали заступник голови Синодального військового відділу УПЦ і близько десяти священиків Сімферопольської єпархії. На Божественній літургії під час завершальної фази навчань були присутні близько 600 солдатів строкової служби, багато з них причастилися, а також відбулося хрещення воїнів, за їхнім бажанням.

Від 3 до 5 жовтня 2011 р. на полігоні «Широкий Лан» на Миколаївщині тривали міжнародні навчання за участю підрозділів Збройних сил України, Російської Федерації та Білорусі. Духовний супровід навчань здійснювали свя-щеники Миколаївської єпархії, представники військового відділу УПЦ та військового відділу Московської Патріар-хії.

Слід зауважити, що всі польові навчання Внутрішніх військ МВС відбуваються зі встановленням польових храмів та за участі духовенства, як у підготовці до навчань, так і в завершальних фазах.

Усе це свідчить про те, що цього року особливістю душпастирської роботи з військовослужбовцями стала саме служба військових священиків у польових умовах як найнеобхідніша форма опіки військовиків у період виконання ними завдань за безпосереднім призначенням.

Напрацьовані форми і методи роботи військового священика в польових умовах було покладено в основу моделі запровадження інституту штатних військових священиків, над якою відділ працював упродовж року як над основ-ним завданням на поточний рік.

Розробці моделі інституту військового духовенства було присвячено двоє Всеукраїнських зібрань військового духовенства УПЦ за участю військового керівництва Збройних сил України та Внутрішніх військ МВС. Чергові щорічні збори відбулися в червні ц. р. у м. Севастополі і були присвячені темі: «Досвід роботи Сімферопольської єпархії та штатних військових священиків Чорноморського Флоту РФ з духовно-пастирської опіки військовослужбовців», а також у жовтні у м. Вінниці на тему: «Відпрацювання моделі інституту штатних військових священиків Збройних сил України та перспективи його запровадження».

Розроблена нами модель буде запропонована Священному Синоду для затвердження і подальшої передачі керівництву держави та Міністерству оборони України для прийняття рішення про впровадження.

Окрім роботи над структурою, обов’язками майбутніх штатних військових священиків, проводилася і велика організаційна робота зі створення нормативно-правових підстав для запровадження інституту військового священства. Зокрема, у липні відбулася зустріч голови відділу з Міністром юстиції України О. В. Лавриновичем, після чого було створено спільну робочу групу з працівників Синодального військового відділу та Міністерства юстиції України.

Результатом цьогорічної спів­праці Церкви та Армії стало усвідомлення військовим командуванням на всіх рівнях, що присутність священика у війську є плідною: сприяє зміцненню морального духу солдатів та офіцерів, по-кращенню стосунків між командирами та їхніми підлеглими. Адже віруючі офіцер і солдат є братами по вірі, а це спричиняє покращення взаєморозуміння і відповідальності за доручену справу.

На сьогодні співпраця Церкви з іншими військовими формуваннями відбувається на підставі Меморандуму та Угод про співпрацю. Ми маємо підписані Угоди про співпрацю з:
— Міністерством внутрішніх справ;
— Внутрішніми військами;
— Державною охороною України;
— Міністерством надзвичайних ситуацій;
— Прикордонною службою;
— Залізничними військами.
Підписано Меморандум і з Міністерством оборони України. Слід зазначити, що з призначенням на посаду Мініс-тра оборони України М. Б. Єжеля, співпраця УПЦ з Міністерством оборони активізувалась. Створено Духовну Раду з питань душпастирської опіки при Міністерстві оборони України, де наша Церква головувала впродовж року, і не випадково сьогодні ми вийшли на обговорення моделі запровадження військового духовенства в ЗС України.

Рівень, інтенсивність і глибина взаємодії Церкви з силовими структурами України не є однорідними. Вони зале-жать від таких чинників:
1. Особистості командира військової частини (віруючий, комунікабельний, відповідальний).
2. Особистості священно­служителя, його підготовки, розуміння ним проблем військової частини, уміння знаходити спільну мову.
3. Військової активності підрозділу:
• участь у навчаннях;
• участь у миротворчій діяльності;
• бойове чергування.
4. Кількість віруючих людей у підрозділі, їхня активність.
5. Матеріальна забезпеченість духовно-просвітницької роботи.
Приклад плідної співпраці з силовими структурами нам подає Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир, Предстоятель нашої Церкви. У цьому році Його Блаженство тричі зустрічався з Міністром оборони України, мав кілька зустрічей з Міністром внутрішніх справ, а також з командувачем Внутрішніх військ МВС.

Напередодні широкомасштабних навчань Збройних сил України в Криму, Блаженніший Владика мав зустріч з начальником Генерального штабу ЗС України генерал-полковником Г. М. Педченком, під час якої відбувся обмін думками щодо активізації відносин Церкви і війська, внаслідок чого було прийнято рішення про участь військових священиків у військових навчаннях на полігонах «Чауда», «Опук» та «Широкий Лан».

Нині воїнів Збройних сил духовно опікують 234 священики Української Православної Церкви. Військовослужбо-вці строкової служби, служби за контрактом та офіцери можуть брати участь у богослужіннях у 65 військових хра-мах, 15 каплицях, 27 молитовних кімнатах на території військових частин, а також у понад 100 єпархіальних храмів, що розташовані неподалік від військових частин.

На сьогодні основна відповідальність за роботу Церкви у військових частинах лежить на єпархіальних відділах по взаємодії з військовими структурами. Високу ефективність у цій роботі показують священики Димитрій Кротков і Віктор Парандюк — відповідальні за роботу з військовими, відповідно в Сімферопольській та Вінницькій єпархіях. Кожній військовій частині в Криму та на Вінниччині Церква приділяє увагу, і за кожною з них закріплений священик, який плідно працює. Мають певні здобутки в роботі й інші єпархіальні військові відділи, а саме:
• у Білоцерківській єпархії активна та плідна робота ведеться з сімома військовими частинами. Спільними зу-силлями частини та священнослужителів на стадії закінчення будівництво Свято-Георгіївського храму на території військової частини А0543 с. Ольшаниця, Рокитянського району;
• зусиллями священиків Волинської єпархії 4 січня поточного року у спеціально облаштованому приміщенні на території частини 1141 Внутрішніх військ МВС України під час Божественної літургії причастилось близько ста солдатів строкової служби та офіцерів, а 14 квітня у Волинському училищі професійної підготовки працівників міліції до Святого Причастя приступив 71 курсант;
• на території Запорізької єпархії при військовій частині 3033ВВ МВС України м. Запоріжжя діє храм на честь святого князя Ігоря Київського і Чернігівського, де регулярно проводяться богослужіння;
• у Кіровоградській єпархії при вході в обласне управління МНС споруджено каплицю-пам’ятник на честь свята Покрову Пресвятої Богородиці, схожу каплицю зараз будує обласна прокуратура, взявши приклад з рятівників. 15 вересня 2011 р. під час зустрічі Пісчанської ікони Божої Матері було проведено хресний хід, у якому взяли участь офіцери МНС та офіцери та солдати двох частин аеромобільних військ;
• на території Луганської єпархії активна взаємодія ведеться з військовим ліцеєм, де регулярно відбуваються зустрічі з його вихованцями;
• цьогоріч у Чернігівській єпархії, в сел. Десна, на території 169 навчального центру Збройних сил України Високопреосвященніший Амвросій, архі­єпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський, освятив храм на честь святого Архангела Гавриїла;
• на території Шепетівської єпархії 07.07.2011 р. було відправлено подячний молебень з нагоди 75-річчя військової частини А 4127;

Сподіваємося, що із запровадженням посади гарнізонного військового священика м. Києва, на яку в жовтні Указом Предстоятеля УПЦ, Блаженнішого Митрополита Володимира, було призначено протоієрея Василія Стецяка, робота Церкви з органами військового управління та частинами Київського гарнізону матиме більш плановий і плідний характер. За позитивних результататів та з використанням досвіду м. Києва, у наступному році будуть запро-ваджені посади гарнізонних священиків і в інших містах, де існує така потреба.

Цього року отримала нове наповнення і така форма роботи, як військове паломництво. Відбулося перше військове паломництво на Святу Землю, під час якого доторкнутися до світових християнських святинь мали нагоду понад 70 військовослужбовців з усіх силових структур України та члени їхніх родин. Ми плануємо і надалі продовжувати та розвивати цю форму роботи. З цією метою при Синодальному військовому відділі УПЦ створено постійну робочу групу, до складу якої входять працівники відділу та силових міністерств. Військові паломництва на Святу Землю та щорічні міжнародні Різдвяні читання у Москві буде внесено до планів заходів міністерств на наступний рік.

Водночас у поточному році були і певні недоліки в роботі як Синодального відділу, так і єпархіальних військових відділів УПЦ:
– нам так і не вдалося створити інтернет-сайт військового відділу, що дало б змогу більш якісно інформувати православну спільноту про результати роботи відділу та єпархій по роботі з військовими;
– у зв’язку з браком коштів, призупинено випуск журналу «Віра і честь»;
– без уваги військових душпастирів залишаються ще деякі військові частини; в інших — робота проводиться нерегулярно, час від часу;
– поки що не вдалося створити систему підготовки та перепідготовки священиків, які працюють у військах, ре-гулярного методичного та організаційного супроводу їхньої роботи.
Таким чином, ми сподіваємося, що напружена робота, що проводилася нашим відділом у поточному році, дасть свої плоди, і в наступному році ми вийдемо на новий організаційний рівень, запровадивши інститут штатного військового духовенства.


ГОЛОВНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЄПИСКОП ЗС УКРАЇНИ

Призначається Міністром оборони України з числа православних при погодженні з Духов­ною Радою, за рекомендацією Священного Синоду Української Православної Церкви (однієї з 3-х юрисдикцій) як основної традиційної конфесії. Як правило, це є голова Синодального відділу по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України, який є членом Духовної Ради.

• Посада на громадських засадах строком на 5 років.
• Несе відповідальність за організацію роботи головних військових священиків, надає подання начальнику Генерального штабу на призначення, згідно з рекомендаціями Священних Синодів (Вищих органів Церкви) та за погодженням з духовною радою при МО України.
• Представляє Збройні сили на державних заходах в Україні та на міжнародних заходах у рамках Міністерства оборони та Генерального штабу ЗС України в аспекті церковних питань.
• Спільно з головними військовими священиками від конфесій організує бригадних священиків, священиків вій-ськово-навчальних закладів та госпіталів.
• Координує роботу головних військових священиків та Головного управління виховної роботи ГШ ЗС Укра-їни.
• Бере участь у вдосконаленні законодавства в аспекті роботи військового духовенства.
• Повинен мати вищу духовну освіту, бути громадянином України у віці до 65 років.


ГОЛОВНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ СВЯЩЕНИК

— Призначається начальником Генерального штабу при поданні головним військовим єпископом, за рекомендацією Священного Синоду (вищої церковної влади) й узгоджується з Духовною Радою при МО України.
— Кандидатові необхідно мати вищу духовну освіту і світську, не нижче середньої, бути не менше 5 років у са-ні та мати від 35 до 60 років.
— Від малочисельних конфесій (протестанти, мусульмани та інші) призначається головний військовий свяще-ник (згідно з церковною традицією: раввін, мулла, пастор) за наявності в ЗС України послідовників їхньої віри у кі-лькості від 300 до 500 осіб. Вимоги до їхніх представників визначаються особовими умовами з кадровими органами МО України.
— Головні військові священики є повноважними представниками Церкви (конфесії) у ЗС України.
— Представляє інтереси Церкви у ЗС України.
— Організовує роботу священиків у військових частинах, навчальних закладах, госпіталях.
— Організовує роботу як штатних, так і позаштатних пасторів, відповідає перед керівництвом ГШ за дотри-мання законів, прав і свобод віруючих.
— Організовує взаємодію своїх священиків з представниками інших конфесій у вирішенні службових питань.
— Готує подання, згідно з рекомендацією Церкви, на призначення як штатних, так і позаштатних священиків. Взаємодіє з військовими відділами Церкви та єпархіями в кадровому питанні.
— Організовує навчання військових священиків (як штатних, так і позаштатних) спільно з посадовими особами Генерального Штабу.
— Головний військовий священик від конфесії є спеціальним радником НГШ ЗС України.
— Контракт з головним військовим священиком підписується щонайменше на 5 років.
— Головний військовий священик підпорядковується по церковній лінії голові Синодального відділу Церкви і є кліриком тієї єпархії, на території якої діє. Може бути, за сумісництвом, настоятелем головного військового храму.

Головні військові священики є державними службовцями. Всі вимоги законодавства про державну службу поши-рюються на них.


СВЯЩЕНИКИ ВИДІВ ЗС

• Призначається командуванням виду при поданні головного військового єпископа, після узгодження з Духов-ною Радою при МО України, незалежно від конфесійної приналежності.
• Є радником головнокомандувача виду ЗС України з релігійних питань.
• Організовує роботу військового духовенства сил, що підпорядковані командуванню видів ЗС України.
• Спільно з органами виховної роботи контролює дотримання прав і свобод віруючих військовослужбовців.
• Представляє вид військ на державних, релігійних та військових заходах.

БРИГАДНІ СВЯЩЕНИКИ, СВЯЩЕНИКИ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, ГОСПІТАЛІВ

• Призначається з числа духовенства УПЦ, віком від 25 років, які перебувають у сані щонайменше два роки, при поданні єпархіального архієрея, через голову Синодального відділу Церкви. Термін служби у військовій частині встановлюється згідно з чинним законодавством.
• Підпорядковується по військовій лінії головному священику Церкви та правлячого архієрея, відповідно до того, на території якої єпархії дислокується частина.
• Проводить богослужіння з віруючими своєї конфесії. Забезпечує всім необхідним для звершення богослу-жінь за рахунок Церкви згідно з чинним законодавством.
• Організовує задоволення релігійних потреб віруючих інших конфесій. Встановлює зв’язки зі священиками релігійних громад, віруючі яких проходять службу в цій частині.
• Проводить заняття, бесіди, лекції згідно з планом, затвердженим командувачем в/ч і узгодженим з заступни-ком з виховної роботи.
• Щомісяця інформує головного військового священика та голову відділу по взаємодії зі ЗС та іншими військо-вим формуваннями єпархії про виконану роботу та подає плани своєї роботи на наступний місяць.
• Наприкінці року готує звіт, що містить аналіз роботи головного військового священика та правлячого архі-єрея.