Річний звіт про роботу учбового комітету при Священному Синоді УПЦ

Річний звіт про роботу учбового комітету при Священному Синоді УПЦ

Архієпископ Бориспільський Антоній (Поканич), вікарій Київської Митрополії, ректор Київської духовної академії і семінарії, голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ

ОСВІТНЬО-ВИХОВНА РОБОТА В ДУХОВНИХ ЗАКЛАДАХ

ЦІЛІ І НАПРЯМКИ РОБОТИ

Головним напрямком роботи Учбового комітету при Священному Синоді Української Православної Церкви протягом 2010 / 2011 навчального року стали заходи, спрямовані на вдосконалення методичного забезпечення процесу освітньо-виховної роботи в духов­них навчальних закладах та сприяння розвитку сучасного богослов’я. Окрім цього, серед стратегічних завдань можна виділити такі:
— організація науково-богословських конференцій, завданням яких стала актуалізація досліджень у площині православного богослов’я та інтеграції богословських, філософських і гуманітарних знань;
— організація процесу підвищення професійних якостей викладачів духовних навчальних закладів;
— нормативно-правове та методичне забезпечення навчальної реформи з метою інтеграції духовної освіти в загальнодержавну освітню систему;
— розвиток вітчизняного та міжнародного міжвузівського співробітництва у сфері богословської освіти та науки;
— інспектування та підготовка висновків щодо стану навчально-виховної роботи в окремих духовних навча-льних закладах на предмет зміни їх освітнього рівня за дорученням Священного Синоду УПЦ.

СТРУКУТУРА КОМІТЕТУ

У структурі Учбового комітету нараховується 19 духовних навчальних закладів, з яких одна духовна академія (Київська духовна академія), сім духовних семінарій (Київська духовна семінарія, Волинська духовна семінарія, Одеська духовна семінарія, Полтавська місіонерська духовна семінарія, Почаївська духовна семінарія, Таврійська духовна семінарія, Харківська духовна семінарія), вісім духовних училищ (Володимир-Волинське регентське духовне училище, Свердловське духовне училище, Сумське пастирсько-богословське духовне училище, Микола-ївське духовне училище, Мукачівське духовне училище, Городоцьке духовне училище регентів-псаломників, Регентсько-катехізаторське духовне училище (при Свято-Троїцькому Корецькому ставропігійному монастирі), Чернігівське духовне училище), одна богословська академія (Ужгородська українська богословська академія ім. свв. Кирила і Мефодія), один богословський університет (Луганський богословський університет), один богословський інститут (Чернівецький православний богословський інститут). Окрім цього, при Одеській, Почаївській і Полтавській місіонерській духовних семінаріях діють регентські та іконописні відділення.

ВИКЛАДАЦЬКИЙ СКЛАД

Згідно з надісланими на адресу Учбового комітету звітів, викладацький склад вищеперелічених духовно-освітніх закладах має такі кількісно-якісні характеристики:
— Київська духовна академія і семінарія — 70 викладачів, серед яких 42 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 8, вищу духовну освіту — 46, вищу світську освіту — 19, середню духовну освіту — 1.
— Волинська духовна семінарія — 33 викладачі, серед яких 5 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 1, вищу духовну освіту — 9, вищу світську освіту — 14, середню духовну освіту — 3;
— Почаївська духовна семінарія — 39 викладачів, серед яких 11 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту — 18, вищу світську освіту — 7, середню духовну освіту — 21;
— Одеська духовна семінарія — 30 викладачів, серед яких 19 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 2, вищу духовну освіту — 27, вищу світську освіту — 27, середню духовну освіту — 2;
— Полтавська місіонерська духовна семінарія — 30 викладачів, серед яких 5 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 7, вищу духовну освіту — 10, вищу світську освіту — 22, середню духовну освіту — 12, середню світську освіту — 3;
— Таврійська духовна семінарія — 35 викладачів, серед яких 5 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 13, вищу духовну освіту — 12, вищу світську освіту — 26, середню духовну освіту — 7, середню світську освіту — 7;
— Харківська духовна семінарія — 37 викладачів, серед яких 9 мають духовний вчений ступень, світський вчений ступінь — 1, вищу духовну освіту — 22, вищу світську освіту — 17, середню духовну освіту — 7, середню світську освіту — 8;
— Луганський богословський університет — 22 викладачі, серед яких 3 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 4, вищу духовну освіту — 11, вищу світську освіту — 7, середню духовну освіту — 9;
— Миколаївське духовне училище — 17 викладачів, серед яких 1 має вчений ступінь, вищу духовну освіту — 6, вищу світську освіту — 4, середню духовну освіту — 5;
— Мукачівське духовне училище — 6 викладачів, серед яких 2 мають вищу духовну освіту, вищу світську освіту — 1, середню духовну освіту — 4;
— Свердловське духовне училище — 14 викладачів, серед яких 4 мають вищу духовну освіту, вищу світську освіту — 9, середню духовну освіту — 3, середню світську освіту — 4;
— Сумське пастирсько-богословське духовне училище — 14 викладачів, серед яких 2 мають духовний вчений ступінь, вищу духовну освіту — 5, вищу світську освіту — 4, середню духовну освіту — 10, середню світську освіту — 1;
— Володимир-Волинське регентське духовне училище — 17 викладачів, серед яких 3 мають духовний вчений ступінь, вищу духовну освіту — 9, вищу світську освіту — 2, середню духовну освіту — 2, середню світську освіту — 4;
— Чернігівське духовне училище регентів-псаломників — 51 викладач, серед яких 4 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 1, вищу духовну освіту — 18, вищу світську освіту — 12, середню духовну освіту — 7, середню світську освіту — 5;
— Регентсько-катехізаторське духовне училище (при Свято-Троїцькому Корецькому ставропігійному монас-тирі) — 18 викладачів, серед яких 2 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту — 2, вищу світську освіту — 14, середню духовну освіту — 3, середню світську освіту — 2;
— Ужгородська богословська академія ім. свв. Кирила і Мефодія — 68 викладачів, серед яких 40 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту –40, вищу світську освіту — 20;
— Чернівецький православний богословський інститут — 44 викладачі, серед яких 37 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту — 7, вищу світську освіту — 37.
Загальна кількість викладачів — 545, з них 141 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 73, вищу духовну освіту — 260, вищу світську освіту — 227, середню духовну освіту — 90, середню світську освіту — 33.

СТУДЕНТИ ДУХОВНИХ ЗАКЛАДІВ

Кількісний склад студентів, які навчаються в закладах духовної освіти УПЦ різних рівнів має такий вигляд:

ПРО ДЕРЖАВНЕ ЛІЦЕНЗУВАННЯ

Учбовим комітетом при Священному Синоді УПЦ продовжується ретельне дослідження питання надання ду-ховним навчальним закладам державного ліцензування та акредитації на ведення педагогічної діяльності за напрямком «Православне богослов’я». Цей процес тісно пов’язаний з інтеграцією духовної освіти до міжнародного Болонського освітнього процесу.
13 грудня 2010 р. у Санкт-Петербурзькій православній духовній академії пройшов методичний семінар, орга-нізований Навчальним комітетом Руської Православної Церкви, на тему «Розробка програм двох циклів для духовних навчальних закладів на основі компетентнісного підходу». Мета семінару — спільне обговорення представниками духовних академій і семінарій Руської Православної Церкви переходу на навчальні програми, побудовані на основі Болонської методології. Очолював семінар голова Учбового комітету, ректор Московської православної духовної академії, професор архі­єпископ Верейський Євгеній. З благословення ректора Київської духовної академії і семінарії архі­єпископа Бориспільського Антонія Київські духовні школи на семінарі представляв секретар Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ, проректор з навчальної роботи КДАіС архімандрит Климент (Вечеря). З доповіддю на тему «Проблеми застосування Болонських норм у православну богословську освіту» виступив заступник голови Навчального комітету РПЦ, викладач КДА архімандрит Кирил (Говорун).

28 лютого 2011 р. в Загальноцерковній аспірантурі та докторантурі імені святих рівноапостольних Кирила і Мефодія під головуванням ректора, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату митрополита Волоколамського Іларіона відбулася нарада, присвячена розробці магістерської програми для духовних навчальних закладів Руської Православної Церкви. У роботі наради взяли участь: архі­єпископ Верейський Євгеній, голова Навчального комітету Руської Православної Церкви, ректор Московської духовної академії; архімандрит Кирил (Говорун), перший заступник голови Навчального комітету РПЦ; архімандрит Кли-мент (Вечеря), проректор з навчальної роботи Київської духовної академії.

Магістерська освітня програма розробляється на виконання Визначення Архієрейського Собору «Про питання внутрішнього життя і зовнішньої діяльності Руської Православної Церкви» (п. 29), в якому висловлюється схвалення трирівневої (бакалаврат, магістратура, аспірантура) моделі духовної освіти, представленої в доповіді на Соборі Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом, і ставиться завдання розробки необхідних регламентуючих документів. У ході наради були розглянуті основні параметри магістерської програми, зокрема, її відповідність державному освітньому стандарту і міжнародним стандартам. За результатами обговорення процедури розробки магістерської освітньої програми для духов­них шкіл Руської Православної Церкви учасники наради дійшли висновку про доцільність проведення цієї роботи на базі Загальноцерковної аспірантури та докторантури. Для здійснення координації та взаємодії у процесі підготовки магістерської програми була створена робоча група, до складу якої увійшли представники керівництва Навчального комітету, Загальноцерковної аспірантури і докторантури, духовних академій і Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ В ДУХОВНИХ ЗАКЛАДАХ

15 березня 2011 р. у Київській духовній академії про­йшов семінар викладачів українознавчих дисциплін ду-ховних навчальних закладів УПЦ. Окрім питань викладання української мови були обговорені розробки, що стосуються методології викладання гуманітарних наук у духовних навчальних закладах. Зокрема, дискусія роз-горнулася навколо питань міждисциплінарної інтеграції із залученням тем з історії України, української літератури та філософії. Присутні констатували необхідність консолідації зусиль між різними духов­ними навчальними закладами для подолання вкрай низького філологічного рівня студентів перших курсів навчання, які вступають до училищ та семінарій після закінчення середньої загальноосвітньої школи.

15–16 березня 2011 р. у Київській духовній академії відбулася ІІ щорічна студентська конференція «Студентська наука в духовній школі», присвячена 150 річчю від дня смерті українського поета Т. Шевченка. В роботі форуму взяли участь представники 11 духовних навчальних закладів УПЦ. Після пленарного засідання учасники конференції працювали в тематичних секціях: «Історія духовних шкіл»; «Богослов’я та біблеїстика»; «Церковно-практичні дисципліни»; «Історія Церкви»; «Українознавство».

18 березня 2011 р. під головуванням голови Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ, ректора Київської духовної академії архі­єпископа Бориспільського Антонія та голови Відділу релігійної освіти і катехізації Руської Православної Церкви єпископа Зарайського Меркурія в Московській духовній академії пройшло засідання Міжсоборного присутствія з питань духовної та релігійної освіти. У роботі засідання також взяв участь проректор з науково-дослідної роботи Київської духовної академії В. В. Бурега. Відбулося обговорення доповідей членів комісії: єпископа Зарайського Меркурія «Рекомендації щодо організації катехізичної діяльності»; архімандрита Кирила (Говоруна) «Завдання в області освіти, поставлені на Архієрейському Соборі РПЦ. Представлення плану Інтегрованої концепції релігійно-богословської освіти та науково-богословської діяльності»; протоієрея Володимира Воробйова «Концепція розвитку теологічної освіти».

16 травня 2011 р. з благословення голови Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ, ректора КДАіС архі­єпископа Бориспільського Антонія в Київській духовній академії під головуванням секретаря Учбового ко-мітету, доцента архімандрита Климента (Вечері) пройшло засідання Методичної ради Учбового комітету. Засідання відбулося за участю проректорів з навчальної роботи всіх духовних семінарій України. Під час зустрічі обговорювалися питання стандартизації духовної освіти за освітніми рівнями бакалавра та магістра православної теології, методи підвищення ефективності викладання та оцінювання в духовних школах, перспективи проведення вступної кампанії 2011 р. тощо. Представники всіх духовних шкіл висловили готовність здійснювати процес підготовки студентів за освітнім рівнем бакалавра православного богослов’я.

СПІВПРАЦЯ З ІНШИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ

7 липня 2011 р. голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ, архі­єпископ Бориспільський Антоній та ректор Римського університету Сап’єнца підписали договір про співпрацю цього університету з Київською духовною академією. Було визначено принципи співпраці сторін в питаннях академічного обміну для викладачів, спільних наукових досліджень, обміну науковою інформацією, документів, публікацій, організації наукових заходів, семінарів, навчальних курсів.

6 вересня 2011 р. у Загальноцерковній аспірантурі та докторантурі відбулася нарада керівників духовних на-вчальних закладів, що реалізують програми післявузівської богословської освіти. З благословення голови Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ архі­єпископа Бориспільського Антонія в роботі наради взяв участь проректор КДАіС з науково-богословської роботи доцент В. В. Бурега. Учасники зустрічі домовилися направити на затвердження Святішому Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу сформульовані пропозиції про створення загальноцерковної дисертаційної ради. Крім того, відбулося обговорення етапів реалізації магістерських програм з православного богослов’я.

17 вересня 2011 р. відбулося чергове засідання Громадської ради по взаємодії з церквами та релігійними орга-нізаціями при Міністерстві освіти, науки, молоді та спорту України, в якому з благословення голови Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ архі­єпископа Бориспільського Антонія взяв участь секретар Учбового комітету архімандрит Климент (Вечеря). Засідання було присвячене питанням державного визнання дипломів про вищу освіту, виданих клірикальними вищими навчальними закладами. У зв’язку зі зверненнями Громадської ради керівництвом Міністерства було прийнято рішення утворити робочу групу з вивчення питання визнання дипломів і наукових ступенів вищих духовних навчальних закладів, до якої увійшов голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ архі­єпископ Бориспільський Антоній.

17 жовтня 2011 р. в Київській духовній академії відбувся семінар для викладачів морального богослов’я духовно-освітніх закладів УПЦ. В його роботі взяли участь представники 10 навчальних закладів УПЦ. В якості консультантів були запрошені професор Московської православної духовної академії архім. Платон (Ігумнов), проф. Свято-Тихонівського православного гуманітарного університету прот. Владислав Свєшніков, викладач Санкт-Петербурзької православної духовної академії прот. Володимир Рождєственський. Учасники семінару обмінялися досвідом щодо структури семінарської програми з морального богослов’я та обговорили проблему переобтяженості цієї програми темами, які мають бути внесені до інших предметів (зокрема догматичного богослов’я тощо). Було наголошено на необхідності введення до програми курсу теми «Людина та оточуючий світ», яка відсутня в наявних вітчизняних підручниках з морального богослов’я.

17–18 жовтня 2011 р. в Київській духовній академії відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Духовна та світська освіта: історія взаємин — сучасність — перспективи». Конференція ставила за мету пошук шляхів взаємної інтеграції духовної і світської освіти через аналіз історії та визначення сучасних освітніх парадигм. Після пленарної частини робота конференції відбувалася в семи секціях: «Досвід святості в історії духовних шкіл»; «Історичний шлях Київських духовних шкіл», «Духовні школи: історія та сучасність»; «Проблеми духовного виховання студентів»; «Взаємодія духов­них і світських навчальних закладів»; «Богослов’я, філософія і релігієзнавство: історичний досвід і проблеми взаємодії»; «Студентська наука в духовній школі». На завершення конференції було проведено круглий стіл на тему: «Виховний процес у духовних школах: сучасний стан, проблеми, перспективи».

25 жовтня 2011 р. у м. Бухарест (Румунія) голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ, ректор КДАіС архі­єпископ Бориспільський Антоній і декан Православного богословського факультету Бухарестського університету протоієрей Стефан Букіу підписали угоду про співпрацю між двома богословськими школами. Угода передбачає обмін студентами і викладачами, обмін досвідом в галузі сучасних освітніх методик, розробку та ви-конання спільних науково-дослідних проектів, проведення науково-дослідних симпозіумів, конференцій і семінарів, обмін публікаціями, навчальними та науковими виданнями, що представляють взаємний інтерес.

Таким чином, з благословення Священного Синоду під головуванням Його Блаженства Блаженнішого Володи-мира, митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, у 2010 / 2011 на-вчальному році, першій декаді 2011 / 2012 навчального року Учбовий комітет своєю діяльністю забезпечував ефе-ктивний процес підготовки кадрового потенціалу УПЦ. За підзвітний період Учбовим комітетом при Священному Синоді УПЦ було продовжено реалізацію стратегії інтеграції духовних навчальних закладів у загальнодержавний та світовий освітній простір, з урахуванням вимог Болонського освітнього процесу. Загальні засади цього процесу були вироблені у тісній співпраці з Міністерством освіти і науки України.