Річний звіт про роботу учбового комітету при Священному Синоді УПЦ

Річний звіт про роботу учбового комітету при Священному Синоді УПЦ

 



Протягом 2009/2010 навчального року основними напрямами роботи Учбового комітету при Священному Синоді Української Православної Церкви були:

забезпечення та контроль освітньовиховної роботи в духовних навчальних закладах;
координація методичної роботи;
організація й забезпечення науковобогословської роботи;
організація процесу підвищення професійних якостей викладачів духовних навчальних закладів;
нормативноправове та методичне забезпечення навчальної реформи з метою інтеграції духовної освіти в загальнодержавну освітню систему;
розвиток вітчизняного та міжнародного міжвузівського співробітництва у сфері богословської освіти та науки;
інспектування та підготовка висновків щодо стану навчальновиховної роботи в окремих духовних навчальних закладах на предмет зміни їхнього освітнього рівня за дорученням Священного Синоду УПЦ.

У структурі Учбового комітету нараховується 18 духовних навчальних закладів, з яких 1 духовна академія (Київська духовна академія), 7 духовних семінарій (Київська духовна семінарія, Волинська духовна семінарія, Одеська духовна семінарія, Полтавська місіонерська духовна семінарія, Почаївсь-ка духовна семінарія, Таврійська духовна семінарія, Харківська духовна семінарія), 9 духовних училищ (ВолодимирВолинське регентське духовне училище, Луганське духовне училище, Свердловське духовне училище, Сумське пастирськобогословське духовне училище, Миколаївське духовне училище, Мукачівське духовне училище, Городоцьке духовне училище регентівпсаломщиків, Регентсь-кокатехізаторське духовне училище (при СвятоТроїцькому Корецькому ставропігійному монастирі), Чернігівське духовне училище), 1 богословська академія (Ужгородська українська богословська ака-демія ім. свв. Кирила і Мефодія), 1 богословський інститут (Чернівецький православний богословський інститут). Окрім цього, при Одеській, Почаївській і Полтавській місіонерській духовних семінаріях діють регентські та іконописні відділення.

Згідно з надісланими на адресу Учбового комітету звітами, викладацький склад вище перелічених духовноосвітніх закладах має такі кількісноякісні характеристики:

Київська духовна академія і семінарія — 65 викладачів, серед яких 42 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 8, вищу духовну освіту — 46, вищу світську освіту — 18, середню духовну освіту — 1.

Волинська духовна семінарія — 32 викладачі, серед яких 5 мають духовний вчений ступінь, світ-ський вчений ступінь — 1, вищу духовну освіту — 9, вищу світську освіту — 14, середню духовну освіту — 3;

Почаївська духовна семінарія — 41 викладач, серед яких 12 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту — 19, вищу світську освіту — 7, середню духовну освіту — 21;

Одеська духовна семінарія — 32 викладачі, серед яких 18 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 2, вищу духовну освіту — 27, вищу світську освіту — 4, середню духовну освіту — 2;

Полтавська місіонерська духовна семінарія — 31 викладач, серед яких 4 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 7, вищу духовну освіту — 10, вищу світську освіту — 19, середню духовну освіту — 13, середню світську освіту — 3;

Таврійська духовна семінарія — 34 викладачі, серед яких 5 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 11, вищу духовну освіту — 12, вищу світську освіту — 26, середню духовну освіту — 7, середню світську освіту — 7;

Харківська духовна семінарія — 37 викладачів, серед яких 9 мають духовний вчений ступень, світський вчений ступінь — 1, вищу духовну освіту — 22, вищу світську освіту — 17, середню духовну освіту — 7, середню світську освіту — 8;

Луганське духовне училище — 22 викладачі, серед яких 3 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 4, вищу духовну освіту –11, вищу світську освіту — 7, середню духовну освіту — 9;

Миколаївське духовне училище
— 17 викладачів, серед яких 1 має вчений ступінь, вищу духовну освіту — 6, вищу світську освіту — 4, середню духовну освіту — 5;

Мукачівське духовне училище — 6 викладачів, серед яких 2 мають вищу духовну освіту, вищу світську освіту — 1, середню духовну освіту — 4;

Свердловське духовне училище — 14 викладачів, серед яких 4 мають вищу духовну освіту, вищу світську освіту — 9, середню духовну освіту — 3, середню світську освіту — 4;

Сумське пастирськобогословське духовне училище — 13 викладачів, серед яких 2 мають духов-ний вчений ступінь, вищу духовну освіту — 5, вищу світську освіту — 4, середню духовну освіту — 10, середню світську освіту — 1;

Володимир-Волинське регентське духовне училище — 17 викладачів, серед яких 3 мають духов-ний вчений ступінь, вищу духовну освіту — 9, вищу світську освіту — 2, середню духовну освіту — 2, середню світську освіту — 4;

Чернігівське духовне училище регентівпсаломщиків — 44 викладачі, серед яких 4 мають духов-ний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 1, вищу духовну освіту — 18, вищу світську освіту — 12, середню духовну освіту — 7, середню світську освіту — 5;

Регентсько-катехізаторське духовне училище (при Свято-Троїцькому Корецькому ставропігійному монастирі) — 22 викладачі, серед яких 2 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту — 2, вищу світську освіту — 14, середню духовну освіту — 3, середню світську освіту — 2;

Ужгородська богословська академія ім. свв. Кирила і Мефодія
— 68 викладачів, серед яких 40 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту –40, вищу світську освіту — 20;

Чернівецький православний богословський інститут — 44 викладачі, серед яких 37 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту — 7, вищу світську освіту — 37.

Загальна кількість викладачів — 539, з них 148 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 72, вищу духовну освіту — 249, вищу світську освіту — 215, середню духовну освіту — 97, середню світську освіту — 34.

 

Кількісний склад студентів, які навчаються у закладах духовної освіти УПЦ різних рівнів має такий вигляд:

 

Назва духовного навчального закладу
Термін навчання (роки)
Кількість студентів стаціонарної форми навчання
Кількість студентів заочної форми навчання
Загальна кількість студентів
Київська духовна
академія
4
126
297
423
Київська духовна
семінарія
5
193
354
541
Волинська духовна
семінарія
4
100
76
176
Курси регентівпсаломщиків при ВДС
2
19
19
Почаївська духовна семінарія
4
167
13
180
Одеська духовна семінарія
4
129
146
275
Полтавська місіонерська духовна семінарія
4
85
237
330
Регентське відділення ПМДС
3
29
21
52
Іконописне відділення ПМДС
4
14
16
Таврійська духовна семінарія
4
46
 —
55
Харківська духовна
семінарія
4
79
105
185
Регентське відділення при ХДС
2
40
Луганське духовне Училище
3
100
 —
100
Миколаївське духовне училище
2
6
 —
6
Мукачівське духовне училище
3
18
 —
18
Свердловське духовне училище
3
27
 —
27
Сумське пастирськобогословське духовне училище
3
33
3
36
ВолодимирВолинське регентське духовне училище
2
32
 —
32
Городоцьке духовне училище регентівпсаломщиків
2
10
 
10
Регентськокатехізаторське духовне училище (при Корецькому ставропігійному монастирі)
3
40
 —
40
Чернігівське духовне училище регентівпсаломщиків
3
72
14
86
Ужгородська українська богословська академія ім. свв. Кирила і Мефодія
6 — магістр 4 — бакалавр
86
244
332
Чернівецький православний богословський інститут
5
30
30
60
 
Загалом
1481
1540
2999

Учбовим комітетом при Священному Синоді УПЦ у співпраці з Учбовим комітетом Руської Пра-вославної Церкви ретельно досліджується питання надання духовним навчальним закладам держав-ного ліцензування та акредитації на ведення педагогічної діяльності за напрямком “богослов’я”. Цей процес тісно пов’язаний з інтеграцією духовної освіти до міжнародного Болонського освітнього про-цесу. 14 листопада 2009 року під головуванням Його Святості, Святішого Кирила, Патріарха Мос-ковського і всієї Русі була проведена нарада ректорів духовних навчальних закладів. У підсумку бу-ло погоджено прийняття вищевказаного вектора духовної реформи як принципового стратегічного плану. В ході дискусій наголошувалося, що взаємодія з європейською системою освіти слугуватиме інтересам Православної Церкви.

4 травня 2010 року, за участю Регіональної громадської організації “Центр вивчення проблем професійної освіти”, в Малому актовому залі при Церковноархеологічному кабінеті МДА відбувся перший семінарпрезентація для методистів Учбового комітету. В рамках зустрічі обговорювалися перспективи впровадження принципів Болонського процесу в духовну освітню систему. Від Учбово-го комітету при Священному Синоді УПЦ у роботі семінару брав участь помічник ректора КДА з науководослідницької роботи доцент В. В.Бурега.

14 травня 2010 року в Київській духовній академії відбулося друге засідання комісії Міжсоборно-го присутствія з питань духовної та релігійної освіти. Роботу комісії очолили ректор Київських духо-вних шкіл архієпископ Бориспільський Антоній та голова Відділу релігійної освіти та катехізації Ру-ської Православної Церкви єпископ Зарайський Меркурій. У заході взяли участь ректор Московської духовної академії і семінарії архієпископ Верейський Євгеній, ректор СанктПетербурзької духовної академії і семінарії єпископ Гатчинський Амвросій, ректор Мінської духовної академії і семінарії ар-хімандрит Іоасаф, ректор СвятоТихонівського православного університету протоієрей Володимир Воробйов, заступник голови Учбового комітету РПЦ архімандрит Кирил (Говорун) та ректори духо-вних семінарій Української Православної Церкви.

Обговорюючи першочергові завдання духовної освіти, було відзначено, що процес інтеграції бо-гословської освіти в систему світської освіти має стратегічний характер, оскільки піднімає низку ва-жливих питання щодо співіснування духовних шкіл та світських богословських факультетів. Функ-ціонування останніх дозволятиме займатися богословською наукою тим, хто з об’єктивних чи суб’єктивних причин відчуває потребу працювати в науковоосвітній сфері, не приймаючи священи-цького сану та не орієнтуючись на пастирську діяльність. У цьому процесі необхідним є запозичення кращих моделей функціонування богословських факультетів у закордонних університетах.

З доповіддю “Магістерські програми в системі духовної освіти” виступив архімандрит Кирил (Говорун). Доповідач акцентував увагу слухачів на тому, що Болонський процес, перш за все, — це потік ініціатив, які пропонують напрям освітнього процесу, а не стала, завершена система. Він до-зволяє зберегти освітні традиції, при цьому робить їх більш гнучкими для різноманітних освітніх мо-делей. Такий підхід дає можливість богослов’ю як дисципліні знайти своє місце в глобальній системі освіти. Освіта в контексті Болонського процесу зорієнтована на розвиток індивіду в межах професій-ної зацікавленості, а не просто на здобуття суми знань. Першочергово наголошується на здобутті вмінь. Передбачено, що Церквою має бути визначений комплекс необхідних для неї знань. Стрижень освітнього Болонського процесу — в зміні ставлення до знань, оскільки увага приділяється не акумуляції, а виробленню навиків самостійного репродукування. В контексті такого освітнього процесу, магістрантська програма набуває чіткої визначеності. Проте в багатьох університетах існу-ють своєрідні, далеко не однакові, програми. В ході доповіді архімандрит Кирил посилався на “Дублінські дескриптори”, які дають змогу вільно орієнтуватись у вищевказаному різноманітті.

Ректори СанктПетербурзької духовної академії і семінарії єпископ Гатчинський Амвросій та Свя-тоТихонівського православного університету протоієрей Володимир Воробйов, а також помічник ректора КДА з науководослідницької роботи доцент В. В.Бурега — пропонували на розгляд пробле-му принципів функціонування богословських факультетів при світських вузах.

2 червня 2010 року Київську духовну академію і семінарію відвідав Міністр освіти і науки Украї-ниД. В.Табачник. Під час зустрічі Міністра з головою Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ архієпископом Бориспільським Антонієм обговорювалась стратегія співпраці державних та це-рковних адміністративних структур, головною ціллю яких є інтеграція духовної освіти у міжнародний освітній простір.

17 червня 2010 р. всі представники духовних навчальних закладів УПЦ брали участь у роботі ме-тодичного семінару, який відбувся у Московській духовній академії. Семінар був присвячений аналі-зу особливостей Болонського процесу.

18 червня 2010 р. у Московській духовній академії проводилось розширене засідання Учбового комітету РПЦ за участю ректорів духовних шкіл УПЦ.Обговорювалися такі проблеми: введення но-вої структури навчального процесу в семінарії, штатний склад викладачів та оновлення концепції духовної освіти, яка враховуватиме інтеграцію в Болонський процес.

17 вересня 2010 року у Київській духовній академії під головуванням голови Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ архієпископа Бориспільського Антонія відбулося засідання Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ. У роботі взяли участь представники адміністрації всіх духо-вних семінарій УПЦ.Під час засідання відбулась дискусія навколо основних проблем навчальної ре-форми, яка пов’язана зі структурою навчального процесу. Було погоджено створити Науковометоди-чну раду при Священному Синоді УПЦ з метою підготовки та узгодження методичної документації, які стосуються ліцензування й акредитації семінарій.

22—23 вересня 2010 року секретар Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ архімандрит Климент (Вечеря) взяв участь у роботі семінару “Ліцензування та акредитація духовних навчальних закладів”. Під час семінару обговорювались різноманітні моделі входження закладів духовної освіти в державну освітню систему.

26 вересня 2010 року у Київській духовній академії відбувся робочий семінар на тему: “Єдина ав-томатизована інформаційна система Учбового комітету”. Його очолили голова Учбового комітету РПЦ архієпископ Верейський Євгеній та голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ архієпископ Бориспільський Антоній. У роботі взяли участь представники 11 духовних шкіл. Було обговорено стратегію створення єдиного інформаційного простору в межах духовних навчальних закладів.

26 вересня 2010 року у Київській духовній академії під головуванням секретаря Учбового коміте-ту при Священному Синоді УПЦ архімандрита Климента (Вечері) відбулось засідання Науковомето-дичної ради при Священному Синоді УПЦ. У засіданні взяли участь проректори з навчальної роботи духовних семінарій УПЦ та представники Київського національного педагогічного університету ім. М. П.Драгоманова. Головуючий презентував модель стандартизації організації навчального процесу та методичної документації духовних семінарій. Наголошувалось на необхідності останньої для дер-жавного ліцензування на ведення навчальної діяльності. Було розроблено проект інтерактивної робо-ти щодо узгодження всіма семінаріями навчальних планів і підготовки освітньопрофесійних програм та освітньокваліфікаційних характеристик з “Православного богослов’я”.

Від 22 листопада по 2 грудня 2010 року проректор Київської духовної академії з науковобогос-ловської роботи В. В.Бурега взяв участь у робочій поїздці разом із представниками вищих навчаль-них закладів РПЦ по богословським факультетам Європи. Поїздка мала характер підготовки догово-рів про співпрацю та запозичення досвіду роботи за Болонськими освітніми принципами.

Отож, за підзвітний період Учбовим комітетом при Священному Синоді УПЦ було розроблено та погоджено стратегію інтеграції духовних навчальних закладів у загальнодержавний та світовий осві-тній простір, з урахуванням вимог Болонського освітнього процесу. Загальні засади цього процесу були вироблені у тісній співпраці з Міністерством освіти і науки України.

З благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї Україні, Предстоя-теля Української Православної Церкви 24 лютого 2010 року Учбовий комітет взяв участь в організації XIII Міжнародної виставки навчальних закладів “Сучасна освіта в Україні — 2010”. За-хід проходив у приміщенні Київського Палацу дітей та юнацтва. В експозиції, присвяченій духовним та богословським школам Української Православної Церкви, були представлені періодичні та науко-ві видання духовних навчальних закладів УПЦ, відео та аудіо продукція. Секретар Вченої ради Київ-ських духовних шкіл протоієрей Володимир Коцаба зачитав звернення Предстоятеля Української Православної Церкви до організаторів, учасників та гостей форуму.

29 квітня 2010 року у храмі Христа Спасителя (м. Москва) відбулося ХХІІ засідання Наглядових, Суспільних і Опікунських Рад з видання “Православної енциклопедії”. Його очолили голова Нагля-дової Ради Його Святість, Святіший Кирил, Патріарх Московський та всієї Русі, Предстоятель Русь-кої Православної Церкви, голова Суспільної Ради спікер Державної Думи РосіїБ. В.Гризлов і голова Опікунської Ради, мер МосквиЮ. М.Лужков. У роботі засідання взяв участь голова Учбового комі-тету при Священному Синоді УПЦ архієпископ Бориспільський Антоній, координуючий роботу українських авторів енциклопедії. Керівник Церковнонаукового центру “Православна енциклопедія” Сергій Кравець представив членам Рад звіт за підсумками роботи центру в 2009 р. і в першому квар-талі 2010 р.

21 жовтня 2009 року Учбовим комітетом разом з Київською духовною академією було організо-вано відкриття Міжнародної науковопрактичної конференції “Духовна і світська освіта: історія взає-мин — сучасність — перспективи”. У роботі форуму взяли участь викладачі й вихованці Київської, Московської, СанктПетербурзької, Воронезької, Одеської, Полтавської, Ставропольської, Тобольсь-кої духовних шкіл. Світські ВНЗ були представлені на конференції делегацією з Білгородського дер-жавного університету, Національного університету “КиєвоМогилянської академії”, Таврійського на-ціонального університету ім. В. І. Вернадського, Житомирського державного університету ім. І. Я.Франка, Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв та Київського національного університету ім. Т. Г.Шевченка.

У вітальному слові Предстоятель Української Православної Церкви, Блаженніший Митрополит Володимир наголосив, що сучасне покоління, почерпнувши знання й укріпивши віру, повинне відро-дити загублені духовні традиції. З вітальним словом до присутніх звернувся голова Державного ко-мітету у справах національностей і релігій Решетніков Юрій Євгенович. Він зазначив, що релігійна освіта посідає одне з найважливіших місць у розвитку держави і цінна не лише підготовкою священ-нослужителів, але й вихованням майбутніх гідних громадян своєї батьківщини. Також було наголо-шено на нових можливостях у розвитку релігійної освіти й необхідності державної акредитації духо-вних шкіл України.

Ректор КДАіС архієпископ Бориспільський Антоній виступив з доповіддю на тему: “20річний ювілей відродження Київських духовних шкіл та перспективи вивчення історії Київської духовної академії”. У доповіді ректор повідомив про розвиток історіографії Київської духовної академії в працях її викладачів XIXго століття.

Викладач КДА, народний депутат України Деркач Андрій Леонідович зачитав доповідь на тему: “Перспективи розвитку духовної і світської освіти в найближче десятиліття”, в якій підкреслив необ-хідність співпраці Церкви й держави, вивчення потреб сучасної освіти, надання студентам та викла-дачам у навчанні максимального комфорту. Після закінчення пленарного засідання робота конфере-нції продовжилась у межах шести секцій.

5 листопада 2009 року у Київській духовній академії пройшов семінар викладачів канонічного права. У його роботі взяли участь викладачі даної дисципліни Київських духовних шкіл, Полтавсь-кої, Таврійської, Почаївської духовних семінарій і Сумського духовного училища. У вступному слові секретар Учбового комітету архімандрит Климент (Вечеря) зазначив важливість подібних заходів з огляду на необхідність вироблення навчальних стандартів у рамках реформи духовної освіти. Тема-тичні доповіді виголосили викладачі КДАіС протоієреї Сергій Вейго та Олександр Попов. У доповіді кандидата філософських наук, викладача Національного педагогічного університету ім. М. П.ДрагомановаВ. Л.Хромця були представлені розробки, які стосуються методології викладання гу-манітарних наук у духовних семінаріях.

10 лютого 2010 року голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ архієпископ Бори-спільський Антоній з робочим візитом відвідав СвятоТроїцьку духовну семінарію в Джорданвіллі (США). Під час візиту було досягнуто домовленостей щодо співпраці між духовними семінаріями Української Православної Церкви та навчальними закладами Православної Церкви в Америці.

2 березня 2010 року з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженні-шого Володимира, Митрополита Київського і всієї України Учбовим комітетом при Священному Синоді УПЦ в актовому залі СвятоУспенської КиєвоПечерської Лаври було організовано відкриття І щорічної студентської конференції “Студентська наука в духовній школі”. Її проблемою була тема унії як явища в церковній історії. У роботі пленарного засідання взяли участь архієпис-коп Львівський і Галицький Августин, протоієрей Максим Козлов (МДА), ієрей Володимир Хулап (СПбДА).

Пленарне засідання було відкрито вітальним словом ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Бориспільського Антонія. Також Його Високопреосвященство вказав на важливість по-стійного зростання студентського інтересу до богослов’я; й те, що для розв’язання сучасних богослов-ських проблем необхідний справжній інтелектуальний штурм. Ректор засвідчив радість з приводу при-сутності на конференції фахівців сфери порівняльного богослов’я з Москви та СанктПетербурга: про-тоієрея Максима Козлова і священика Володимира Хулапа.

Також Його Високопреосвященство висловив сердечну вдячність Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Володимиру за благословення на проведення даної конференції та всебічну підтримку Київських духовних шкіл, яку надає Його Блаженство. Вітальне слово Предстоятеля Української Православної Церкви учасникам конференції зачитав секретар Вченої ради КДА прото-ієрей Володимир Коцаба.

На пленарному засіданні доцент КДА протоієрей Олексій Добош виступив з доповіддю “Унія в контексті історії і політики”, під час якої приводив чисельні архівні доводи, які стосуються історії унії на південнозахідних землях історичної території Русі. Доповідач повідомив про основні ідеологічні вектори сучасного уніатства та охарактеризував таку категорію як “Церква Володимирового Хрещення”.

Також до присутніх звернувся викладач КДА протоієрей Миколай Данилевич з доповіддю: “Сучасні тенденції уніатського богослов’я: ідея «подвійної єдності»”. Доповідач підкреслив, що сама ідея “подвійної єдності” має уніатське походження. На думку останніх, вони покликані бути своєрідним містком між Православ’ям та РимоКатолицизмом для подальшого возз’єднання в єдину Церкву. Наостанок до присутніх звернувся архієпископ Львівський і Галицький Августин.

Цього ж дня після закінчення пленарного засідання відбулося відкриття основної її частини. Мо-дераторами конференції виступили: протоієрей Олексій Добош, кандидат богослов’я, доцент Київської духовної академії, та ігумен Сильвестр (Стойчев), викладач КДАіС.

До уваги слухачів були представлені наступні доповіді студентів духовних і богословських навчальних закладів Української Православної Церкви:
Ієродиякон Питирим (Пуга), студент 4 курсу Одеської духовної семінарії, тема доповіді: “Чернецтво в Українській Греко-Католицькій Церкві”;
Ковальчук Ігор, студент 5 курсу Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія — “Церковне та національне роз’єднання Закарпаття (історичні обставини проголошення Ужгородської унії) 1646 року”;
Ієрей Олексій Кірєєв, студент III курсу Київської духовної академії — “Брестська унія і Львівський собор у контексті історичних та політичних подій”;
Музольф Андрій, студент I курсу Київської духовної академії — “Ідеологія Львівського собору”;
Репік Денис, студент I курсу Київської духовної академії — “Використання патріотичних почуттів українського народу Греко-Католицькою Церквою для поширення унії”;
Волков Денис, вихованець 3 класу Київської духовної семінарії — “Митрополит Андрій Шептицький і радянська влада”;
Кобрин Андрій, вихованець 2 класу Київської духовної семінарії — “Спроба утворення «Патріархату» при митрополиті Йосипі Сліпому”;
Пономаренко Микола, студент 4 курсу Харківської духовної семінарії — “Діяльність кардинала Йосипа Сліпого й проблема “Українського ГрекоКатолицького патріархату”;
Притула Валентин, студент IV курсу Київської духовної академії — “ «Відродження» Української ГрекоКатолицької Церкви в кінці XX століття та її сучасний стан”;
Власов Анатолій, студент 5 курсу Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія — “Церковні та національні наслідки новітнього відродження Мукачівської Греко-Католицької єпархії на православному Закарпатті кінця ХХ — початку XXI ст.”;
Білитюк Василь, студент 4 курсу Волинської духовної семінарії — “Українська Православна Церква Київського патріархату як своєрідний перехід до Української ГрекоКатолицької Церкви (Волинський варіант)”;
Придатко Богдан, студент 4 курсу Волинської духовної семінарії — «Відродження» Української Греко-Католицької Церкви на Волині на межі XX—XXI ст.”;
Пірч Василь, студент 3 курсу ВолодимирВолинського духовного училища — “Що дала унія для Волині?”.
Після кожної доповіді присутні активно обговорювали запропоновану проблему. Однак найцікавішими для слухачів були коментарі доцента КДА протоієрея Олексія Добоша.

2 березня 2010 року у Київській духовній академії паралельно із “Студентською науковою кон-ференцією” відбувся методичний семінар для викладачів порівняльного богослов’я духовних навча-льних закладів Української Православної Церкви. Засідання було відкрите доповіддю доцента Київ-ської духовної академії БурегиВ. В.: “Актуальні проблеми викладання порівняльного богослов’я в духовних навчальних закладах УПЦ”. Доповідач торкався проблеми відсутності навчальних посібників українською мовою та необхідних для викладання нормативних документів.

Опісля з доповіддю виступив професор Московської духовної академії протоієрей Максим Козлов, який повідомив про процес бібліографічного забезпечення духовних закладів, пригадуючи низку нещодавно виданих посібників. Отець Максим наголосив, що очевидною проблемою для створення навчальної літератури є недостатній об’єм інформації, присвяченої аналізу протестантизму та католицизму. Для її вирішення необхідно активно працювати з перекладною літературою.

Наступним виступив проректор з навчальної роботи СПбДАіС священик Володимир Хулап. Основними тезами його доповіді були: необхідність опрацювання першоджерел; систематизація інформації про життя різноманітних християнських конфесій; створення посібників з порівняльної літургіки.

Після доповідей були вислухані короткі повідомлення викладачів духовних і богословських навчальних закладів Української Православної Церкви. Далі за регламентом було надано час для дискусій за окресленими вищевказаними проблемами. У підсумку результати роботи семінару були за-документовані.

Отож, з благословення Священного Синоду під головуванням Його Блаженства, Блаженнішого Володимира, митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, у 2009/2010 навчальному році Учбовий комітет забезпечив ефективний процес підготовки кадрового потенціалу УПЦ.Було розроблено схему ефективної модернізації системи духовнонавчальних закладів для досягнення вдалої інтеграції духовної і світської освіти в Україні.