Слово Вітання Блаженнішого Митрополита Володимира з Різдвом Христовим від вікарних архієреїв, духовенства та віруючих Київської єпархії

Слово Вітання Блаженнішого Митрополита Володимира з Різдвом Христовим від вікарних архієреїв, духовенства та віруючих Київської єпархії

 

Радіє нині небо і земля, тому що нині знову звучать слова ангельського благовістя «Не бійтеся, оскільки сповіщаю вам велику радість яка буде для всіх людей. Родився сьогодні Спаситель, який є Христос Господь». В сьогоднішній святий вечір і ми, Ваше Блаженство, об’єднавшись в єдиному душевному пориві, поєднавшись із хором ангелів, славимо Новонародженого Христа ангельським піснеспівом «Слава в вишніх Богу, і на землі Мир поміж людьми Благовоління». Нині ця радість для нас є сугубою, оскільки серед нас наш Предстоятель, якого ми сердечно вітаємо щирим різдвяним «Христос Рождається!»


Ваше Блаженство! Всемилостивий Отець і Предстоятель нашої Церкви! В нинішні святочні дні ми знову, всі хто зібралися за доброю багаторічною традицією в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, - вікарні єпископи, настоятелі та намісники монастирів, благочинні міста Києва та Київської єпархії, вихованці Духовних шкіл, ваша вірна і любляча паства, всі кого обіймає своєю любов’ю Ваше безмежне Батьківське серце, сердечно вітаємо Вас із світлим Христовим Різдвом.


Цей храм, в якому десятиліттями Ви звершуєте своє архіпастирське служіння, котрий є часточкою неба на землі, являє собою і Гефсиманський сад Первосвященницької молитви Спасителя за весь світ, і Сіонську горницю Тайної Вечері під час звершення Божественної Євхаристії, і Голгофу під час спомину хресних страждань Спасителя, і Кувуклію світлого Христового Воскресіння. Однак сьогодні це - Вифлеємська печера, осяяна світлом зорі, в якій ми стоїмо перед яслами Христа Богонемовляти.


«Так возлюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб хто увіровав в Нього мав життя вічне». Згадуйте наставників ваших і наслідуйте вірі їх, - так вчить нас Апостол. Так і своїм прикладом - прикладом Віри вчите нас Ви, Ваше Блаженство.


Господь і Творець світу приходить у цей світ зрак раба прийнявши. І в цьому умаленні розпочинається шлях до спокути Другим Адамом гріха Адаму першого. Інколи великим світу цього небагато треба умаляти себе, щоб показатися у вигляді рабському, але коли Господь Великий і Вишній, якій і рабам Своїм дарує образ Владичний, умалюється приймаючи зрак раба, показуючи надзвичайне смирення, то не можна дивитися на це без особливого почуття подиву, що простирається як до розчулення так і до страху. Голгофа чекала Христа Спасителя, і до цієї Голгофи Він зійшов не з царських палат, а із печери Різдва, перетворивши її згодом у печеру Воскресіння.


Ваше смирення, Ваше Блаженство, дивує кожного із нас. На шляху пастирського служіння людям Ви нерідко самі уподібнюєтеся Христу, беручи перед Богом відповідальність за те, що твориться народом нашим, чи то з власної волі, чи з нерозуміння. Шлях який Ви пройшли за двадцять років свого служіння Українській Православній Церкві та українському народові, річницю якого ми відзначали цього року, є дійсно і апостольським, і сповідницьким, і таким, що привів до торжества Церкви, до торжества Віри, до торжества Правди.


За ці двадцять років змінилися покоління, і ті що не знали Бога, пройшовши горнило сумління, дякуючи Вашій проповіді прийшли до Бога. Храми наповнилися молоддю, поколінням новим, котре, слава Богу, далеке від безбожної радянської минувшини, і сьогодні вільно сповідує і славить Спаса Христа Життєдавця. Багато можна перераховувати досягнень, котрих досягнула наша Церква дякуючи Вашому мудрому і поміркованому керівництву. Про них сьогодні пишуть книги, їх ще довго оцінюватиме історія. Проте Ваше умАлення як ніщо інше звеличило Вас в очах народу Божого, котрий, як Ви часто любите повторювати, «достойний кращої долі», оскільки є віруючим трудолюбивим і боголюбивим.


Рік що минає укріпляв духовні сили нашого народу святинями, які з Вашого прохання відвідували нашу Святу Церкву. Це і чудотворна ікона Плащаниці Пресвятої Богородиці, що відвідала єпархії нашої Церкви з благословення Блаженнішого Патріарха Феофіла. Це і чесна глава святого великомученика Пантелеімона зі Святої Гори Афон, що перебувала в Києві. Свідченням духовного життя Церкви є і явлення у лику святих чисельних подвижників благочестя, котрі на небі сьогодні, віримо, молитовно предстоять біля Престолу Божого і моляться за своїх співвітчизників, за нас, сущих тут на землі.


Не обійшлося цього річ і без прикростей, оскільки послав Бог випробування, яке Ви перенесли, як багатостраждальний Іов, примноживши тим самим віру, надію, та стяжали поміж тих, хто молився за Вас братерську любов. Всі ми стали свідками сили церковної молитви, - як Предстоятеля за свою паству, так і пастви за свого Предстоятеля. Сьогодні ми занаходимо Богонемовля Христа повитого, який лежить в яслах і просимо для Вас, Ваше Блаженство, міцного здоров’я, щоби в мирі душевному та поміж браттями Ви багато років могли звершувати своє Предстоятельське служіння, приносячи до Віфлеємських ясел плоди своїх трудів, - серця своєї пастви, в яких Ви посіяли віру, і які приносять кожен у свою міру добрий плід.


Ми приступаємо до Спаса-Немовляти і просимо Його, щоби і самим бути як діти – незлобивими і кроткими. Ми приступаємо до нього як повитого пеленами, і просимо зв’язати наше гріховне самоуправство. Ми передаємо нашу волю Спасителю нашому, приступаємо до лежачого в яслах і відторгаємо все нечисте зі свого життя, і на місці цього просимо утвердити в нас життя духовне. Просимо, щоб Бог-Слово прозвучав у серцях наших своєю невимовною радістю. Лише тоді ми зможемо зрозуміти слова небесного вісника радості, лише тоді ми зможемо разом із матір’ю Господа нашого Іісуса Христа Преблагословенню Дівою Марією виголосити «Величить Душа моя Господа і радіє дух мій про Бога Спаса мого!»


Вас же, Ваше Блаженство, як наставника і вчителя віри просимо бути для всіх нас прикладом віри для наслідування, щоб не залишилося стадо без Доброго Пастиря, не розбрелося в життєвому безкрайньому полі, і вовк хижий щоб не викрав жодної душі.
 

 

 

8.01.2013 року, 
 Свята Успенська Києво-Печерська Лавра

 
Від імені вікарних архієреїв, намісників і настоятельок монастирів, благочинних і духовенства Києва і Київської єпархії, віруючих, 
 
† Олександр,
 архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський,
вікарій Київської Митрополії,
секретар Предстоятеля Української Православної Церкви