ВАСИЛІЙ, Архієпископ Запорізький і Мелітопольський

 

Слово архімандрита Василія (Злотолинського) при нареченні його в єпископа Сімферопольського і Кримського

 
 

Ваше Високопреосвященство, богомудрі архіпастирі та отці!

 
 

Мимохідь спадають на думку слова Святого Письма: «Працюйте Господу зі страхом і радійте Йому з трепетом». Через своє недостоїнство ніяковію та бентежуся, але водночас тріумфує серце моє, передчуваючи радість прийняття архієрейської благодаті через руки святителів Божих.

 

Цілком розумію всю глибину відповідальності, яку покладає на мене величне та хвилююче єпископське служіння, особливо за майбутнє висвячення осіб у священний сан. Згадую слова святителя Льва, Папи Римського, який гаряче запитав Господа: «Чи пробачив Ти гріхи мої?» I Господь відповів: «Усі гріхи твої пробачені, окрім негідних висвячень».

 

Від щирого серця прошу: «Вкажи мені, Господи, шлях, і ним піду. Навчи мене творити волю Твою». I якщо Промислом Божим уготовано мені прийняти високу честь бути наступником апостолів, то укріпи мене стати не батьком чад, які ввіряються мені, а матір'ю, аби завжди страждати і радіти разом з ними.

 

До вас же, святі владики, звертаю погляд мій і волаю від серця мого: не залиште мене, малодосвідченого, своїми повчаннями в найважчому архієрейському служінні Церкві Божій. Благословіть і помоліться про мене. Амінь.