Слово на вручення жезла єпископу Ірпінському Клименту, вікарію Київської Митрополії

Слово на вручення жезла єпископу Ірпінському Клименту, вікарію Київської Митрополії

Возлюблений у Христі співбрате наш,
Преосвященний єпископе Клименте!



Нині дією всемогутньої Божої благодаті через наше рукоположення й спільну молитву боголюбивого віруючого народу ти покликаний до відповідального архієрейського служіння і приєднаний до сонму єпископів Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви. Преклоняючи коліна перед Престолом, ти отримав посвячення бути служителем Христовим і будівником Таїн Божих (див. 1 Кор. 4,1). 


Все твоє попереднє життя пов’язане зі стародавнім і святим Києвом, серцем якого є Свята Успенська Києво-Печерська Лавра. Тому знаменним є те, що твоє єпископське рукоположення звершилося саме на цій благодатній землі у день пам’яті засновника Лаври преподобного Антонія Києво-Печерського. Цього святого весь православний світ називає батьком руського чернецтва. Своїм прикладом він надихнув багатьох до подвижницького життя заради досягнення Царства Небесного. Свого часу у храмі Свято-Троїцького Іонинського монастиря ти теж дав Богу чернечі обітниці, які слід дотримуватися до останнього дня свого життя. І хоча єпископське служіння вимагає бути посеред світу, щоб апостольське благовістя не залишилося непочутим жодною душею, чернечі обітниці допоможуть тобі завжди залишатися тим, хто не є від світу (див. Ін. 17, 14). Бережи чистоту своєї души, не спокушайся земними благами і завжди перебувай у послусі Святій Православній Церкві. Це допоможе тобі не лише достойно і праведно звершувати своє архіпастирське служіння, але й досягти найголовнішої і, власне, єдиної значýщої мети для кожного християнина ¬– наслідувати вічне життя з Богом у Царстві Небесному.


Визначенням Священного Синоду Української Православної Церкви і нашим благословенням тобі належить виконувати особливий послух, пов’язаний з розбудовою системи духовної освіти заради поповнення Церкви новими достойними кандидатами для рукоположення у священний сан. З твого попереднього послуху на посаді проректора Київської духовної академії і семінарії тобі відомо, наскільки складною є справа виховання майбутніх пастирів, особливо в наш час, коли оскуде преподобный (Пс. 11, 2). Найперше намагайся сам подавати гідний духовний і інтелектуальний приклад для молодого покоління. Будь же взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті (1 Тим. 4, 12). У цьому й полягає подвиг архієрейства. Навчаючи, не переставай навчатися й сам, щоб, проповідуючи іншим, самому не залишитися недостойним (1 Кор. 9, 27).


У хвилини випробувань, які Господь неодмінно пошле тобі, уповай на Його всесильну допомогу. Молитва й покірність волі Творця нехай супроводжують усе твоє життя.


А тепер прийми цей жезл як знамення сили, даної тобі від Господа, і як опору у твоєму новому служінні та благослови присутніх тут людей Божих, які молилися за тебе й очікують твого першого архієрейського благословення.


† Володимир,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви

 

23 липня 2012 року, Свята Успенська Києво-Печерська Лавра