 | | |
Переказ говорить, що ікона була пожертвувана брацлавським підсудком Михайлом Судимунтовичем Кропивницьким у заснований їм у м. Вінниці Благовіщенський монастир.Після переведення в 1845 р. монастиря в м. Браїлів ікона стала іменуватися Браїлівською. У 1932 р. монастир був закритий, а ікона, ймовірно, збережена колишніми насельницями. У 1942 р., під час німецько-румунської окупації, святиня знову повернулася у відкритий монастир. А в 1962 р. після вторинного закриття обителі слід ікони загубився. Тільки в 1984 р. благочестива жінка, яка отримала образ від ігуменії Браїлівського монастиря, передала його благочинному храмів Жмеринського району протоієрею Іоанну Луканову. У будинку останнього святиня знаходилася до 1995 р., коли за благословенням архієпископа Вінницького і Могилів-Подільського Макарія урочистим хресним ходом з Вінниці була перенесена у Браїлівськую обитель. За благословенням владики для ікони зробили дерев'яний кіот, покритий сусальним золотом.
Образ Божої Матері Браїлово-Ченстоховської написаний на полотні (38х51 см), наклеєному на кипарисову дошку. Стародавнє, візантійського стилю письмо потемніло від часу. Зображення Богоматері поясне, з незначним поворотом обличчя в правий бік. На Богоматері нижній одяг червоного кольору і зверху накинуте синє покривало з золотою каймою по краях. Покривало на голові Богоматері спускається до половини чола і ланіт і потім падає пишними складками на плечі, боки і перси. Права рука Богородиці піднята до грудей, а лівою Вона підтримує Божественного Сина. На Богомаляті одяг червоного кольору застебнутий біля шиї і спускається по всьому тілу. У лівій руці Спасителя Святе Євангеліє, а права піднята для хресного знамення. Голови Богоматері і Богомаляти покриті коронами й оточені сяйвом. Взагалі за типом зображення ікона нагадує Ченстоховську ікону Божої Матері. Здавна звертала на себе увагу та особливість ікони, що на ній лики Богоматері і Богомаляти, незалежно від ступеню висвітлення, іноді виступають цілком ясно і чітко, а іноді нібито затемнюються. Усе це здавна привертало до цієї ікони особливе шанування.
У 1860 р. на ікону була покладена карбована срібно-позолочена риза, зроблена на пожертвування тодішньої ігуменії м. Палладії. Після 1917 р. риза, як і численні золоті і срібні привіски, залишені прочанами на подяку за зцілення, була вилучена богоборчою владою. В даний час ікона не має ризи, її прикрашають тільки привіски, які, як і раніше, залишають парафіяни на подяку за благодатні зцілення. Традиційно образ Браїлівської Божої Матері знаходився над Царськими вратами іконостасу головного Троїцького храму обителі. Тут же він знаходиться і в даний час. У грудні 1931 р. ігуменя Свято-Троїцького жіночого монастиря Софія (Рачинська) склала акафіст Браїлівській іконі Божої Матері. 17 вересня 1932 р. акафіст Богородиці був вперше відслужений на квартирі священика Михайла Миколайовича Мазура в м. Бар Вінницької обл. (Україна). Зараз цей акафіст служиться в обителі щодня вранці після полунощниці. При цьому ікона опускається для поклоніння парафіянам. Щорічно на третій день свята Святої Трійці в обителі згадують повернення ікони в рідний монастир, і після урочистого богослужіння буває хресний хід зі святинею навколо храму. |
