Святитель Петро, Митрополит Московський, народився близько 1260 року на Волині в благочестивій боярській родині. Дванадцятирічним підлітком він пішов у монастир і декілька років трудився в обителі. Юнак з благоговінням і великою майстерністю писав ікони. В Успенському соборі Московського Кремля збереглося два образи, написані Святителем Петром: Пречистої Божої Матері та ікона Пресвятої Богородиці, іменована «Петровською».
З благословення духівника Петро віддалився в пустинне місце на березі ріки Рати, де заснував монастир. Невздовзі його обрали ігуменом, а згодом про подвижника стало відомо далеко за межами обителі.
1308 року святий Патріарх Константинопольський Афанасій призначив Святителя Петра на Руську Митрополію. Він керував Руською Православною Церквою в період монгольського свавілля та княжих усобиць. Він мирив ворогуючих князів і ставав на перешкоді братовбивчим розбратам.
1325 року Святитель Петро, на прохання Великого Князя Іоанна Даниловича Калити, переніс Митрополичу кафедру з Володимира до Москви. Він передбачив звільнення від татаро-монгольської навали і майбутнє піднесення Москви. З його благословення у Московському Кремлі був закладений Успенський собор.
Святитель Петро відійшов ко Господу 21 грудня 1326 року. Через 13 років його причислили до святих. Мощі святителя Петра почивають в Успенському соборі і прославилися чисельними зціленнями.
Святитель Петро вважається Небесним Покровителем Москви і всієї Руської землі. |
