Слово на вручення жезла Преосвященному Агафангелові,
єпископу Вінницькому і Брацлавському
Преосвященний єпископе Агафангеле, возлюблений у Христі брате!
Благодаттю Всесвятого Духа ти нині приєднався до собору єпископів Православної Церкви і прийняв на себе велику обітницю бути будівничим Таїн Божих і наставником пастирів, які ведуть свою паству до спасіння. Вітаємо тебе, нашого нового собрата, і молимося разом з тобою, щоб благодать Божу ти прийняв не марно (2 Кор. 6, 1).
Настав час, коли Господь і тебе призвав до вищого, єпископського служіння. Від юності ти присвятив себе Церкві Христовій. Твоїми духовними наставниками були преподобні Києво-Печерські угодники та преподобний Сергій Радонезький, як про це сказав ти в своєму слові на наречення в єпископа. Тебе Господь поставив впродовж багатьох років бути наставником майбутніх пастирів Церкви на посаді ректора Одеської духовної семінарії. Відтепер Промисел Божий скеровує твої стопи на більш відповідальне служіння Церкві - єпископське.
Поза сумнівом, ти і сам розумієш, яку відповідальність покладає на тебе архієрейська хіротонія. Розумієш і те, що власними силами немічна людина не зможе гідно виконати свій архіпастирський обов'язок, і що лише благодать Божа, «яка немічних зцілює й убогих наповнює», може допомогти подолати цей важкий шлях.
Учора ти зі сльозами на очах сповідав перед нами свою неміч і недостоїнство, і зазначив, що всі надії свої покладаєш лише на допомогу Божу. Сподіваємося, обрання твоє не буде марним.
Ти сповідав перед нами святі догмати віри, священні правила Церкви, обіцяючи дотримуватися їх неухильно й до кінця життя. Проповідуй і навчай інших того, що ти сповідав, виконуй те, що пообіцяв, - і твоє служіння буде благословене Богом та шануватиметься людьми. Пам'ятай, з якою любов'ю та благоговінням наш благочестивий народ ставиться до добрих і старанних пастирів і з якою скорботою сприймає негідне життя священиків, вважаючи його образою своїх релігійних почуттів.
Приймаючи благодать архієрейства, багато хто говорить про труднощі цього служіння, і не лише говорить, а й усвідомлює. Проте пізнати цей тягар на власному досвіді може тільки той, хто від щирого серця прагне виконати свій єпископський обов'язок. Такий архієрей разом з апостолом Павлом зможе сказати, що він постійно перебуває «в муках народження».
Ми, єпископи, повинні без лінощів возгрівати дар Божий, який живе в нас. Пильнуй цей дар, який відтепер маєш, підтримуй його посильними подвигами любові до Бога та ближнього, а особливо старанним і благоговійним звершенням богослужінь. Коли єпископ піклується про те, щоб відправи були благоліпними, ревними і відповідали уставу, тоді віруючий народ радіє й благословляє цей подвиг.
Ми з любов'ю вітаємо твій вступ на новий шлях служіння з надією, що ти виправдаєш наше обрання.
А зараз прийми цей жезл, неначе від руки Христової. Прийми його як символ архієрейської влади і опори на важкому шляху. Зійди на амвон і благослови віруючий народ, який разом з нами молився Господу нашому Iсусу Христу про дарування тобі благодатної допомоги в новому церковному служінні на благо Церкви й Вітчизни.
† Сергій,
Митрополит Херсонський і Одеський
