Слово на вручення жезла Преосвященному Iринею, єпископу Уфимському і Стерлітамакському
Преосвященний єпископе Iринею!
Нині для тебе знаменний день. Дією Святого Духа через покладання рук архієреїв ти прийняв Божественну благодать і приєднався до сонму архіпастирів нашої Церкви. З благодаттю одержав ти й нові сили, які допомагатимуть нести новий для тебе подвиг - служіння Богові й людям у сані єпископа.
Тобі, без сумніву, відомі слова апостола про те, що «єпископ повинен бути непорочний... тверезий, невинний, благочинний, чесний, гостинний, здібний навчати... не сварливий, не користолюбний, але тихий, миролюбний...» (1 Тим. 3, 2-3). Знаєш також ти і апостольський завіт «представити себе Богові достойним, працівником бездоганним, який вірно подає слово істини» (2 Тим. 2, 15).
Нам відомо, що ти від юності вдосконалював себе в скромності й слухняності. Духовно збагачуючись і зростаючи в міру сил, ти явив себе Богові діячем гідним і досконалим. Протягом декількох років ти сумлінно ніс в Японії послух, покладений на тебе церковним священноначаллям, і ніколи від тебе не було чутно ремства на труднощі перебування в далекій від Батьківщини країні. За роки служіння Церкві ти набув досвіду, необхідного для пастиря, і тепер цей досвід, примножений Божественною благодаттю, стане основою твоєї архіпастирської праці.
Iм'я, отримане тобою під час постригу в чернецтво, - грецьке, означає «мирний». Нехай воно весь час нагадує тобі про те, що в житті особистому, церковному, в архіпастирській праці ти завжди маєш бути носієм миру в широкому значенні цього слова. А це означає мати мир у своєму серці, перебувати в мирі з Богом, з братами, з усіма людьми і поміж людьми. Мир з Богом приходить до нас через виправдання вірою, через Господа Iсуса Христа. Це той «горній мир», про який завжди молиться Церква і який сприяє спасінню наших душ.
Про мир з Богом апостол Павло говорить: «Отже, виправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Iсуса Христа, через Котрого вірою і одержали ми доступ до тієї благодаті, в якій стоїмо і хвалимося надією на славу Божу. I не цим тільки, але хвалимось і скорботами, знаючи, що від скорботи походить терпіння, від терпіння - досвідченість, від досвідченості - надія, а надія не посоромить, тому що любов Божа влилась у серця наші Духом Святим, даним нам» (Рим. 5, 1-5).
Мир з Богом завжди приносить мир у серце людини, упокорює дух, примирює з самим собою. З цього приводу апостол зазначає: «I мир Божий, який перевищує всякий розум, збереже серця ваші й помисли ваші в Христі Iсусі» (Флп. 4, 7).
У того, хто матиме мир з Богом і мир у своєму серці, безсумнівно, виникне прагнення творити мир серед братів своїх і серед усіх людей, за словом апостольським: «Якщо можливо і залежить від вас, перебувайте в мирі з усіма людьми» (Рим. 12, 18). I в іншому місці закликає: «Отож, будемо шукати те, що служить миру, і взаємного повчання» (Рим. 14, 19).
Архіпастиреві необхідно бути миротворцем серед своєї пастви. Постійно плекати і в пастирях, і в пасомих горіння миру, щоб вони завжди були готові разом з народом нашої країни захищати священний мир.
До таких думок і дій закликає твоє ім'я.
Отже, нехай зрадіє душа твоя у Господі! Бережи отриману тобою благодать, возгрівай дар Божий, який від сьогодні, покладанням рук архіпастирських, живе в тобі.
I ще дозволю собі нагадати: найближчим часом не покладай ні на кого рук твоїх. Пам'ятай, що священнослужителі повинні гідно нести служіння, до якого покликані, а їхнє світло повинно світити усім людям.
Вітаємо тебе з благодаттю архієрейства і вручаємо тобі жезл пастирський, котрий ти повинен застосовувати за законом духу, як у Царстві Христовому, не стільки для панування, скільки для справедливості, правоти, щоб твоя архіпастирська влада була для пасомих не важкою, а люб'язною, і тоді твій жезл стане для них розрадою.
† Пимен,
Святійший Патріарх Московський і всієї Русі
