Слово на вручення жезла Преосвященному Никодимові, єпископу Костромському і Галицькому
Преосвященний єпископе Никодиме!
Несподівано для тебе, але, безсумнівно, Промислом Божим відбулося твоє обрання, а нині й освячення благодаттю і дією Святого Духа «на справу служіння, для творення тіла Христового» (Ефес. 4, 12).
Усі ми віруємо, що не від людської волі залежить жереб людини, але Сам Господь веде кожного з нас, - упокорює і підносить, - і що «ніхто сам собою не приймає цієї честі, але покликаний Богом, як і Аарон» (Євр. 5, 4).
Так, Промислом Божим, ти мав велику духовну втіху служити у святому граді Єрусалимі, цій заповітній та священній для кожного християнина землі. А нині, тією самою промислительною волею Божою, Ти прийняв дар Святого Духа, право священноначальствувати в Церкві Христовій та подвиг самостійного управління справою церковною у врученій тобі єпархії.
Однією з найголовніших турбот твоїх буде обрання й висвячення кліриків. Святий апостол Павло наставляє святого Тимофія бути в цьому особливо обережним: «Рук ні на кого не клади поспішно» - і додає до цього переконання в необхідності й важливості цієї настанови: «Не ставай учасником чужих гріхів. Бережи себе чистим» (1 Тим. 5, 22).
Якщо, немов би говорить цим святий апостол, ти обираєш ставленика на священну посаду без належного обмірковування, то може статися, що обираєш недостойного: або того, хто мало знає вчення, або порочного - і тоді від нього можуть піти або мимовільні гріхи через незнання, або гріхи пристрастей і нечистих схильностей, і внаслідок цього для мирян виникне безліч гріховних спокус.
На ці гріхи з застереженням вказує апостол Павло Тимофію, а через нього й усім наступникам єпископів Церкви Божої, а відтак, і нам з тобою. Тому що за гріхи несуть відповідальність не лише ті, хто їх коїть, але й той, хто швидко, необачно й необдумано обирає і возводить недостойних служителів святині й правди, які потім чинять неправду та гріх.
З якою увагою й обережністю слід застосовувати владу обрання і висвячення, даровану з довір'ям нам, єпископам, Святою Церквою! Чи потрібно говорити, що в наш час дехто особливо зухвало прагне проникнути в огорожу Церкви з цілями корисливими, недобрими, а то й зрадницькими, і чи варто нагадувати про те, що весь тягар гріхів таких людей лягає на тих, хто їх необережно прилучив до служіння святині церковній?
З особливою обережністю і благоговінням до святині звершуй дії освячення церковного, будь ревним, далекоглядним і уважним, возлюблений брате, не допусти скорботних і гріховних наслідків обрання і висвячення людей, далеких від благоговіння й церковного духу. «Господь, Який випробовує серця» (Пс. 7, 10), нехай зберігає Тебе в чистоті правильного розуміння й добрих намірів, нехай буде справа рук твоїх богоугодною та успішною, і нехай ти висвячуватимеш на служіння справі Божій «мужів сильних, які Бога бояться, чоловіків праведних, які ненавидять користь» (Вих. 18, 21).
Я вказав тобі на одну з найголовніших, складних і важких турбот, які очікують на тебе у новому служінні. Впевнений, що, давши добре сповідання перед багатьма свідками, ти й без мене розумієш, яку відповідь перед Богом ти як єпископ повинен будеш дати, і який подвиг понести, щоб, за заповітом святого апостола Павла, бути «взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті» (1 Тим. 4, 12).
Прийми цей жезл як видимий знак твого архіпастирського служіння для того, аби вказувати пастві шляхи до спасіння і захищати її від ворожих нападів. Нехай буде він також знаменням сили духовної, прийнятої тобою у великому Таїнстві.
† Алексій I,
Святійший Патріарх Московський і всієї Русі
