|
Ваше Блаженство, Блаженніший Владико,
Предстоятелю нашої Святої Української Православної Церкви
і кожному з нас люблячий архіпастирю і отче!
Предстоятелю нашої Святої Української Православної Церкви
і кожному з нас люблячий архіпастирю і отче!
Мені як секретарю Вашого Блаженства випала велика честь сьогодні, у світоносні та спасительні дні Христової Пасхи, привітати Вас від імені Ваших вікарних єпископів, від імені братії Святої Лаври, від братії та сестер обителей Київщини, від студентства Київських духовних шкіл, від духовенства Вашої єпархії, від імені кожного з Вашої пастви, хто стоїть тут і розділяє молитовно зі своїм Архіпастирем радість про Христа Воскреслого.
Здається, ще зовсім недавно ми стояли в цьому намоленому храмі на честь великих подвижників, преподобних Антонія та Феодосія Печерських, і слухали із Ваших святительських уст сповнені любові до Бога і людей слова, якими Ви напутствували нас на Великий піст. Пройшовши це поприще покаяння, пройшовши шлях спомину Спасительних Страстей Христових, зійшовши з Голгофи страждань і смутку, ми разом із мироносицями заглядаємо до порожнього Гробу Господнього і чуємо радісні й сповнені життєствердження ангельські слова: «Чому шукаєте Живого з мертвими? Його немає тут! Він воскрес!».
|
Цими словами ангельського благовістя ми всі, тут присутні, вітаємо Вас, Ваше Блаженство, єдиними устами: «Христос Воскрес!».
Оточений небесними ангельськими воїнствами, приймаючий поклоніння від шестикрилих серафимів і небесних херувимів, Господь добровільно залишає Свою божественну славу, народжується безпомічним немовлям в убогому вертепі, живе нікому невідомим у Назареті Галілейському, а потім упродовж трьох із половиною років Свого земного подвигу зазнає наклепів, осміяння і зрештою, окровавлений і розтерзаний, розпинається на хресті.
В ім’я чого, заради чого? Віра наша відповідає на це запитання, яке коли-небудь, але все-таки ставив кожен із нас: «Нас заради людей і нашого ради спасіння» ― в ім’я нашого вічного щастя. Своїм іскупительним подвигом, двома невід’ємними складовими якого є Голгофа та Воскресіння, Господь проявляє безкрайнє море Свого Смирення і Своєї Любові. Виконується обітниця, дана Творцем нашим прабатькам. Зламано ворота пекла і знову відкриті людству двері раю, де нас, заблудших дітей, зустрічає з розпростертими обіймами наш Спаситель.
Христос Воскрес, і світло Воскресіння наповнює щастям православну віруючу душу. У двох словах святкового вітання «Христос Воскрес» ми висловлюємо всю сутність нашої віри, всю міць і непохитність нашої надії на Господа Бога, відчуття всієї насолоди і всього блаженства нашого життя з нашим Спасителем.
Оточений небесними ангельськими воїнствами, приймаючий поклоніння від шестикрилих серафимів і небесних херувимів, Господь добровільно залишає Свою божественну славу, народжується безпомічним немовлям в убогому вертепі, живе нікому невідомим у Назареті Галілейському, а потім упродовж трьох із половиною років Свого земного подвигу зазнає наклепів, осміяння і зрештою, окровавлений і розтерзаний, розпинається на хресті.
В ім’я чого, заради чого? Віра наша відповідає на це запитання, яке коли-небудь, але все-таки ставив кожен із нас: «Нас заради людей і нашого ради спасіння» ― в ім’я нашого вічного щастя. Своїм іскупительним подвигом, двома невід’ємними складовими якого є Голгофа та Воскресіння, Господь проявляє безкрайнє море Свого Смирення і Своєї Любові. Виконується обітниця, дана Творцем нашим прабатькам. Зламано ворота пекла і знову відкриті людству двері раю, де нас, заблудших дітей, зустрічає з розпростертими обіймами наш Спаситель.
Христос Воскрес, і світло Воскресіння наповнює щастям православну віруючу душу. У двох словах святкового вітання «Христос Воскрес» ми висловлюємо всю сутність нашої віри, всю міць і непохитність нашої надії на Господа Бога, відчуття всієї насолоди і всього блаженства нашого життя з нашим Спасителем.
|
«Христос Воскрес», — говоримо, повторюємо, співаємо й вигукуємо ми. Воскрес Христос! Значить, прийнята Богом іскупительна жертва за наші гріхи, в ім’я яких Господь Спаситель поніс тяжкий подвиг страждань. Усе, що залишається нам, ― це відкрити свою душу, впустити до неї Христа, і Він Благодатним вогнем Свого Воскресіння обновить її і очистить, усиновить Богу і Отцю.
Цьогорічна радість Воскресіння посилюється ще й тим, що запалилася ще одна лампада молитви. Вашим Блаженством освячено храм Усіх святих. Вашими руками в ньому звершено першу Божественну літургію, принесено безкровну Жертву Тіла і Крові Господніх, очищено ще одне місце від скверни; з’явилася ще одна часточка неба на землі. Віримо, що на цьому постане величний, достойний Матері городів Руських кафедральний Свято-Воскресенський собор Першосвятителів Київського престолу. Віримо в те, що вже найближчим часом матимемо можливість молитися в ньому. Не можемо не радіти з того, що завдяки Вашим благовісницьким трудам до Бога та до Його святої Церкви лине все більше й більше людських душ.
Немає сьогодні такого храму, стіни якого могли б вмістити всіх бажаючих розділити з Вами пасхальну радість. Цьогоріч Ви молилися зі своєю паствою, яку Вам дав Бог, у нерукотворному храмі, де храмовим склепінням було саме небо. Десятки тисяч киян і гостей вторили Вашому «Христос Воскресе!» громогласним «Воістину Воскресе!». Віримо, що невимовною радістю наповнювалося Ваше серце, коли Ви стояли перед престолом Господнім, дякуючи Богові словами: «Ось я, Господи, і діти, яких Ти мені дав». Ви молитеся за кожного з нас, предстоїте Богу за кожного з нас, вболіваєте за кожного з нас, співрозпинаєтеся Христу за кожного з нас, щоб кожен із нас мав і воскресіння разом із Ним. У свою чергу ми всі молимо Небесного Владику, щоб укріпляв Вас, дарував сили пасти нас, Його стадо, продовжував роки Вашого життя, які не Вам потрібні, а потрібні нам, потрібні всій Церкві, потрібні Україні та її народу, вартому кращого життя і кращої долі.
Нехай Благодатний вогонь Великої і Преблагословенної Суботи, свідками сходження якого ми цього року були, вогонь, переданий Вашому Блаженству зі Святого Єрусалиму Блаженнішим Патріархом Єрусалимським і всієї Палестини Феофілом III, послужить, за словами вітального на Вашу адресу патріаршого листа, для освячення та божественного просвітлення всієї України.
Нехай радість про Воскреслого Спасителя буде джерелом Вашої і нашої радості. Нехай наші безсмертні душі стануть співучасниками у святкуванні вічної та урочистої Пасхи і Царства Небесного.
Цьогорічна радість Воскресіння посилюється ще й тим, що запалилася ще одна лампада молитви. Вашим Блаженством освячено храм Усіх святих. Вашими руками в ньому звершено першу Божественну літургію, принесено безкровну Жертву Тіла і Крові Господніх, очищено ще одне місце від скверни; з’явилася ще одна часточка неба на землі. Віримо, що на цьому постане величний, достойний Матері городів Руських кафедральний Свято-Воскресенський собор Першосвятителів Київського престолу. Віримо в те, що вже найближчим часом матимемо можливість молитися в ньому. Не можемо не радіти з того, що завдяки Вашим благовісницьким трудам до Бога та до Його святої Церкви лине все більше й більше людських душ.
Немає сьогодні такого храму, стіни якого могли б вмістити всіх бажаючих розділити з Вами пасхальну радість. Цьогоріч Ви молилися зі своєю паствою, яку Вам дав Бог, у нерукотворному храмі, де храмовим склепінням було саме небо. Десятки тисяч киян і гостей вторили Вашому «Христос Воскресе!» громогласним «Воістину Воскресе!». Віримо, що невимовною радістю наповнювалося Ваше серце, коли Ви стояли перед престолом Господнім, дякуючи Богові словами: «Ось я, Господи, і діти, яких Ти мені дав». Ви молитеся за кожного з нас, предстоїте Богу за кожного з нас, вболіваєте за кожного з нас, співрозпинаєтеся Христу за кожного з нас, щоб кожен із нас мав і воскресіння разом із Ним. У свою чергу ми всі молимо Небесного Владику, щоб укріпляв Вас, дарував сили пасти нас, Його стадо, продовжував роки Вашого життя, які не Вам потрібні, а потрібні нам, потрібні всій Церкві, потрібні Україні та її народу, вартому кращого життя і кращої долі.
Нехай Благодатний вогонь Великої і Преблагословенної Суботи, свідками сходження якого ми цього року були, вогонь, переданий Вашому Блаженству зі Святого Єрусалиму Блаженнішим Патріархом Єрусалимським і всієї Палестини Феофілом III, послужить, за словами вітального на Вашу адресу патріаршого листа, для освячення та божественного просвітлення всієї України.
Нехай радість про Воскреслого Спасителя буде джерелом Вашої і нашої радості. Нехай наші безсмертні душі стануть співучасниками у святкуванні вічної та урочистої Пасхи і Царства Небесного.
Ваше Блаженство, Христос Воскресе!
