У четвер, 8 травня, у предстоятельській резиденції в Києво-Печерській Лаврі під головуванням Блаженнішого Митрополита Володимира відбулося чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви.

У ньому взяли участь митрополити: Одеський та Ізмаїльський Агафангел, Луганський і Алчевський Іоанникій, Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній, архієпископи: Хустський і Виноградівський Марк, Миколаївський і Вознесенський Питирим, Білоцерківський і Богуславський Митрофан — керуючий справами УПЦ, а також єпископ Горлівський і Слов’янський Митрофан.

На початку роботи Архіпастир привітав архієпископа Хустського і Виноградівського Марка з днем тезоіменитства та вручив йому ікону святого апостола і євангеліста Марка.

Під час засідання був заслуханий рапорт голови Синодальної комісії з канонізації святих УПЦ архієпископа Криворізького і Нікопольського Єфрема про причислення до лику місцевошанованих святих Київської єпархії настоятельки Арзамаської Олексіївської громади схимонахині Олімпіади (Стригальової) (+6/19 серпня 1828 року), Хустської єпархії — архімандрита Іова (Кундрі) (+28 липня 1985 року), насельників Мгарського монастиря, які постраждали в роки гонінь на Святу Церкву, а також подвижників благочестя, які подвизалися в Різдва Пресвятої Богородиці Глинській пустині та «іже во святих горах на Донце».

Крім того, Священний Синод затвердив титул правлячих архієреїв Кременчуцької єпархії — «Кременчуцький і Лубенський».

Було ухвалено рішення про звільнення з посади голови Навчального комітету при Священному Синоді УПЦ митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела. На цю посаду призначено ректора Київських духовних академії і семінарії єпископа Бориспільського Антонія. Замість нього головою Богословсько-канонічної комісії при Священному Синоді УПЦ став єпископ Кременчуцький і Лубенський Євлогій.

На засіданні було розглянуто також питання про реорганізацію Синодального відділу релігійної освіти, катехізації та місіонерства УПЦ. З посади голови був звільнений архієпископ Полтавський і Миргородський Филип, а із самої структури було виділено два окремих відділи: Синодальний відділ місіонерства УПЦ та Синодальний відділ релігійної освіти і катехізації УПЦ. Перший очолив Преосвященний Филип, а другий — архієпископ Криворізький і Нікопольський Єфрем. Замість нього головою Синодальної комісії з канонізації святих УПЦ був призначений архієпископ Херсонський і Таврійський Іоанн.

Священний Синод задовольнив прохання Преосвященного Інокентія (Шестопаля), єпископа Контопського і Глухівського, про почислення його поза штат. Місцем перебування владики була призначена Свято-Успенська Святогірська Лавра Донецької єпархії. Єпископом Конотопським і Глухівським Священний Синод призначив Преосвященного Луку (Коваленка), архієпископа Васильківського, вікарія Київської Митрополії, намісника ставропігійної Різдва Пресвятої Богородиці Глинської пустині, звільнивши його з посади вікарія Київської Митрополії та залишивши за ним посаду намісника ставропігійної Різдва Пресвятої Богородиці Глинської пустині.

Синод прийняв рішення про розподіл Черкаської єпархії — шляхом виділення з неї була утворена Уманська єпархія. У складі Черкаської єпархії залишилися місто Черкаси та наступні райони Черкаської області: Городищенський, Драбівський, Золотоніський, Кам’янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Смілянський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський, Шполянський.

До Уманської єпархії було віднесено такі райони Черкаської області: Жашківський, Звенигородський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Тальнівський, Уманський, Христинівський.

За Преосвященними Черкаської єпархії залишився титул «Черкаський і Канівський», а Уманської єпархії —«Уманський і Звенигородський». Управління Черкаською єпархією залишилося за архієпископом Софронієм (Дмитруком), а єпископом Уманським і Звенигородським був призначений клірик Одеської єпархії архімандрит Антоній (Боровик).

На засіданні Синоду були заслухані звіт Комісії, а також пояснення правлячого архієрея Сумської єпархії Преосвященного Іларія, єпископа Сумського і Охтирського, і колишнього настоятеля Спасо-Преображенського кафедрального собору обласного центру протоієрея Георгія Бавикіна.

Було ухвалено рішення: «В ім’я Воскреслого Спасителя закликати обидві сторони до примирення на взаємоприйнятних умовах.

У разі продовження конфлікту ухвалити відповідні рішення Священного Синоду на підставі канонічних правил Православної Церкви».

Священний Синод також постановив викликати на чергове засідання архієреїв: митрополита Дніпропетровського і Павлоградського Іринея, архієпископа Кам’янець-Подільського і Городоцького Феодора та єпископа Олександрійського і Світловодського Пантелеімона.