У п’ятницю, 23 травня, у столичному Будинку вчителя відбулася науково-практична конференція «Пересопницьке Євангеліє ― святиня українського народу», присвячена факсимільному виданню пам’ятки, здійсненому спільними зусиллями Української Православної Церкви та Національної академії наук України.

Форум розпочався піднесеним співом пасхального тропаря «Христос Воскрес», який учасники й гості зустрічі виконали разом. Після цього Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир благословив присутніх і звернувся до них із вітальним словом: «З великою радістю вітаю всіх вас із виходом у світ факсимільного видання Пересопницького Євангелія. Висловлюю щиру подяку тим, хто працював над цією видатною справою заради слави України і нашого народу».

Після виступу Блаженнішого Владики слово взяв президент Національної академії наук України Борис Патон. «Пересопницьке Євангеліє є дуже важливим етапом формування української літературної мови, — зазначив він. — Факсимільне видання зробить його доступним для широкого кола читачів. Національна бібліотека імені В. І. Вернадського зберігає у своїх фондах унікальні для історії українського Православ’я рукописи та інші матеріали, в тому числі ті, що стосуються діяльності славетної Києво-Могилянської академії. Це відкриває широкі перспективи для спільних видавничих проектів Української Православної Церкви та НАН України». На завершення виступу академік Б. Патон сказав: «Піднесення науки ― це піднесення духовності».

Потім відбулося урочисте вручення президенту НАНУ примірника Пересопницького Євангелія. Додатковим подарунком Предстоятеля Української Православної Церкви вітчизняній науці стали 100 тис. грн., переказані на рахунок Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського для розробки та практичного втілення технологій зі збереження давніх рукописів і стародруків. У відповідь Борис Патон подарував Блаженнішому Митрополиту Володимиру екземпляр щойно виданого національного атласу України, який містить понад 100 карт.

Секретар Предстоятеля УПЦ єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр відразу запропонував додати до цих матеріалів карту єпархій Української Православної Церкви. Він також зазначив, що екземпляр Пересопницького Євангелія, який лежав на престолі під час урочистого пасхального богослужіння Блаженнішого Володимира, буде передано Президентові України. «Було б добре, якби він зайняв місце у Верховній Раді поруч із державним прапором і Конституцією України, щоб нагадувати народним депутатам про необхідність дотримуватися Христових заповідей», ― підсумував єпископ Олександр.

Сертифікати на отримання дарчих примірників Пересопницького Євангелія були передані до таких наукових установ: Інституту української мови НАНУ, Інституту української літератури імені Т. Шевченка НАНУ, Національного історико-географічного заповідника «Переяслав» (саме для Переяславської єпископської кафедри в XVI ст. був виготовлений оригінал Пересопницької святині), Музею гетьманства, Національного музею літератури, Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Музею українського друкарства, а також до Всеукраїнської асоціації музеїв. Почесні сертифікати отримали благодійники, меценати та науковці, які брали участь у роботі над факсимільним виданням Пересопницького Євангелія, крім того, вони були нагороджені орденами та грамотами.

На конференції виступили також провідний вітчизняний літературознавець, радник Президента України академік Микола Жулинський і голова Синодального відділу УПЦ «Церква і культура» ігуменя Серафима (Шевчик). М. Жулинський, коротко підсумувавши останні результати роботи та досягнення НАНУ, зазначив, що Пересопницьке Євангеліє повинно стати символом національної єдності, консолідації та відповідальності за майбутнє України.

Ігуменя Серафима підкреслила особливу духовну роль книговидавничої справи: «Книга надає людині наснагу, силу, дух. У наш час, коли перед Україною розгортаються різні духовні вектори, одні з яких ведуть на Схід, інші ― на Захід, решта ― ще кудись, ми повинні не втрачати з поля зору найголовніший вектор ― Євангеліє. Факсимільне видання Пересопницького Євангелія покликане сприяти цьому. Слава Богу, сучасні державні мужі розуміють християнське покликання нашої країни. Нещодавно відбулася презентація Пересопницького Євангелія у Великобританії, і тепер один його примірник постійно знаходитиметься поруч із відомою археологічною цінністю ― Синайською Біблією V ст., яку свого часу віднайшов київський вчений архімандрит Порфирій (Успенський)».

Ігуменя Серафима (Шевчик) запропонувала присутнім у Будинку вчителя відвідати виставку «Скарби духовності», на якій були представлені раритетні й антикварні книжкові видання з особистої колекції Блаженнішого Митрополита Володимира.

Ґрунтовним був виступ доктора історичних наук, директора Інституту археології НАНУ академіка Петра Толочка на тему «Історико-культурний контекст появи Пересопницького Євангелія». Він розповів про труднощі під час дослідження цього рукопису, адже однозначно визначити специфіку культурного контексту, в якому він створювався, дуже складно. Авторами фактично першого перекладу Святого Письма українською мовою були волинські ченці Григорій Пересопницький і Михайло Саникський. Вони працювали за фінансової підтримки меценатів ― княгині Жеславської (Заславської) та князів Чарторийських.

Географічна Пересопниця в період Київської Русі була досить розвинутим містом, у якому був навіть княжий осередок, але на момент 1556–1561 років, коли здійснювалася робота над перекладом, це було маленьке провінційне містечко на шляху з Києва до Володимир-Волинського. Петро Толочко зазначив, що Григорій Пересопницький і Михайло Саникський були сучасниками Мартіна Лютера та Франциска Скорини, вони володіли інформацією про події європейської Реформації, знали й про дискусії щодо необхідності зробити Святе Письмо доступним для читання простих людей. «Пересопницьке Євангеліє ― пам’ятка нашого українського Відродження», ― такими словами завершив свій виступ академік.

Особливий інтерес присутніх викликав виступ ректора Київської духовної академії єпископа Антонія (Паканича) «Історико-богословські передумови створення Пересопницького Євангелія». Він розповів про епохальне значення цієї пам’ятки в історії українського Православ’я, яке на той час стало релігією широких народних мас, адже шляхта й інтелектуальна еліта сповідували переважно католицизм. «В основі тексту розглядуваного нами перекладу покладено багато рис народної фразеології. Очевидно, що перекладачі намагалися зробити Євангеліє зрозумілим для простого народу, який жив Православ’ям і мав його за смисл свого буття, не бажаючи приймати католицизм», — сказав владика Антоній.

З доповідями виступили доцент Київської духовної академії протоієрей Василій Заєв («Переклад Святого Письма українською мовою. Від Пересопниці до сучасних днів»); директор Інституту рукопису Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського Л. Дубровіна («Пересопницьке Євангеліє — видатна рукописна пам’ятка української духовної культури. Історія дослідження»); директор Українського мовно-інформаційного центру НАНУ В. Широкова («Пересопницьке Євангеліє як об’єкт комп’ютерної палеографії»), мистецтвознавець Г. Юхимець («Пересопницьке Євангеліє — шедевр мистецтва української рукописної книжності»); історик-мистецтвознавець О. Гальченко («Оправа рукописних книг XVI–XVII століть на прикладі церковних книг українського походження та Пересопницького Євангелія»); директор Інституту української мови НАНУ П. Грищенко («Лінгвістичні та культурологічні аспекти дослідження Пересопницького Євангелія»). Зокрема, П. Гриценко зауважив, що НАНУ спільно з Українською Православною Церквою планує в майбутньому здійснити також факсимільне видання Требника митрополита Петра Могили.

Варто відзначити прекрасне модерування конференції, яке здійснював академік-культуролог Олексій Онищенко, нагороджений цього дня орденом преподобного Нестора Літописця ІІ ступеня.

Іван Верстюк,
спеціально для ORTHODOX.ORG.UA
Фото автора