Слово на вручення жезла Преосвященному Антонію,
єпископу Переяслав-Хмельницькому
Преосвященний єпископе Антонію!
Сьогодні звершилося над тобою велике Таїнство архієрейської хіротонії. Силою та дією Всесвятого і Животворящого Духа через покладання наших рук прийняв ти нині благодать єпископства, з чим я від щирого серця вітаю тебе.
У нелегкий для нашої Церкви час Господь призвав тебе на архіпастирське служіння. Ти маєш навчитися відрізняти вовків, які приходитимуть до народу Божого в овечій шкурі. Тепер настали часи змін, розколів, порушився лад у суспільстві, в Церкві виникло багато проблем, які нам потрібно буде долати разом.
Ти пострижений у чернецтво з ім'ям на честь преподобного Антонія Печерського, і тому особливо радісно усвідомлювати, що твоя єпископська хіротонія звершилася в Києво-Печерській Лаврі, засновником якої був твій небесний покровитель. Тут, у Лаврі, просіяли в подвигах великі подвижники - преподобні отці наші Антоній, Феодосій та інші чудотворці Печерські, нетлінні мощі яких почивають у Дальніх і Ближніх печерах і є всім нам прикладом служіння Богу та людям.
Возлюблений у Господі брате наш! Пастирський шлях не новий для тебе: багато років ти служив Церкві Христовій у сані священика, ніс різноманітні церковні послухи. Тепер, після єпископської хіротонії, перед тобою відкривається новий шлях - шлях апостольського служіння, на якому укріплюватимуть тебе благодать Святого Духа, молитовне заступництво преподобних Антонія, Феодосія та всіх чудотворців Києво-Печерських і молитви архієреїв, які брали участь у твоїй хіротонії.
Хочу нагадати тобі, брате наш, що Христос приходив на землю не для того, щоб Йому послужили, але щоб Самому послужити і віддати душу Свою для викуплення багатьох. Він звершував справу спасіння людського роду, а потім доручив продовжити її Своїм апостолам, після яких вона таємниче переходить до наступників, одним із яких відтепер є й ти.
Святий апостол Павел так говорить про це служіння: «Для всіх я став усім, щоб спасти хоч деяких» (1 Кор. 9, 22). В іншому посланні пише: «Єпископ повинен бути непорочний, як Божий домобудівник, не зухвалий, не гнівливий, не користолюбець, а гостинний, який любить добро, доброчесний, справедливий, благочестивий, стриманий, який додержується правдивого слова, згідно з ученням, щоб він мав силу й наставляти в здоровому вченні, і викривати противників» (Тит. 1, 7-9). Цими повчаннями святого апостола повсякчас керуйся у твоїй архіпастирській діяльності, нехай укріпить тебе Господь благодаттю Святого Духа в їх опануванні і втіленні в життя.
Завжди, як наставляв апостол, молися. Молитва тебе навчить, укріпить, підбадьорить, утішить. У всіх труднощах, які траплятимуться на шляху твого служіння, мужайся та кріпись, «бо дав нам Бог духа не страху, а сили, і любові, і здорового розуму» (2 Тим. 1, 7); постійно бери за взірець «Начальника і Виконавця віри Iсуса, Котрий замість радості, яка йому належала, витерпів хрест, зневаживши посоромлення» (Євр. 12, 2).
Хай не бентежиться серце твоє перед майбутніми труднощами: нагадали ми тобі про них не для залякування, а для того, щоб ти, як говорить пророк Давид, приготувався і пам'ятав, що «Дух міцності» (Iс. 11, 2) поставив тебе, і Він не залишить тебе без допомоги.
Хочу також нагадати тобі слова апостола Павла до ефеських пастирів: «Пильнуйте себе і всю отару, в якій Дух Святий настановив вас бути єпископами, пасти Церкву Господа і Бога, яку Він придбав Собі Кров'ю Своєю» (Діян. 20, 28). Пильнувати себе - це постійно спостерігати за станом своєї душі, вдосконалюватися духовно, дбати про чистоту своїх думок і справ, не допускати в серце зла. Пильнувати отару - значить повсякчас і без утоми піклуватися про свою паству, подібно до доброго пастиря, який доглядає овець, оберігає від вовків.
Люби народ Божий, лікуй його закликами до покаяння, словами розради, підтримуй хворого, скривдженого, скорботного, і Милосердний Господь допоможе тобі. Виховуй чад церковних у любові до Святої Православної Церкви, в дусі миролюбності, поваги до Вітчизни.
Від щирого серця вітаємо тебе, брате наш, зі священним і неповторним днем твого життя.
А зараз прийми цей жезл як символ твого архіпастирського служіння Церкві та від повноти прийнятої благодаті Святого Духа благослови людей цих, які молилися разом з нами під час твоєї хіротонії.
† Володимир,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви
