Слово на вручення жезла Преосвященному Володимиру, єпископу Звенигородському, вікарію Московської єпархії
Преосвященний єпископе Володимире!
У нинішній знаменний для тебе день благодаттю Всесвятого Духа звершилося над тобою священне тайнодійство, яке вдихнуло в тебе дарування, що, за словами апостола, перебуває в людині й дається «за пророцтвом з покладанням рук священства» (1 Тим. 4, 14), - дарування, що передало тобі нові благодатні сили для несіння досі невідомого тобі архіпастирського хреста.
Нехай зміцнить тебе Пастиреначальник Христос в усі дні твого життя! У новий шлях іди відтепер з новою непорушною вірою й ніколи не забувай про немощі нашої недосконалої, як «глиняний сосуд» (2 Кор. 4, 7), людської плоті, а тому, возлюблений брате, зі страхом зберігай отримане дарування.
Благодатним прикладом, що зміцнюватиме тебе, нехай послужать святі апостоли й богоносні отці, які, возгріваючи дарування, приносили щедрий плід. Труди апостольські й святоотецькі - занадто високі й недосяжні через тлінність людського єства і слабкі сили, і ти блаженний будеш тоді, коли правилом свого життя поставиш безперестанне наближення до шляху апостолів і святих отців, ходіння у безпосередній до них близькості.
За час пастирського служіння ти набув достатньо досвіду духовного самовдосконалювання, залучився до чернечого іскусу, багато почерпнув із глибокого й живлющого джерела богословських наук, осягнув мистецтво керувати іншими. В Одесі, де ти очолював духовну семінарію, твоє життя зігрівали сонячні промені покрову Богоматері, які прещедро виливає Вона через Свою дивовижну ікону «Касперівську», яка зберігається в кафедральному соборі міста.
День твоєї хіротонії збігся з Богородичним святом. Це є свідченням того, що Богоматір і надалі на шляху твого архіпастирського служіння буде завжди твоєю Покровителькою й Предстательницею перед Богом, невидимо посилаючи тобі сили для праці з возгрівання отриманого дарування, яке архіпастирі проносять через усе своє життя «у старанності... духом палаючи» (Рим. 12, 11).
Нехай не лякає тебе неміч! Згадай, що й апостолові сказав Господь: «Сила Моя в немочі звершується» (2 Кор. 12, 9).
Основою архіпастирської діяльності єпископа має бути насамперед робота над самим собою, щоб стати світочем віри, надійним хранителем і натхненним провісником переданого Церкві вчення Христового. У межах довіреної йому області, подібно до апостолів, єпископ повинен проповідувати Євангеліє Царства Божого, щоб збудити в пастві спрагу духовного оновлення.
Як і апостолам, єпископові дана влада самому й через пресвітерів роздавати дари Святого Духа, необхідні для благодатного переродження людей.
Єпископ покликаний бути прикладом для пастви, як ти й свідчив, за апостолом, «словом, життям, духом, любов'ю, вірою, чистотою» і своїми турботами про облаштування її церковного життя.
В обранні єпископа необхідно завжди вбачати волю Сладчайшого Господа Iсуса Христа й твердо вірити в дарування особливої благодатної сили тому, хто присвятив своє життя Богові.
Завжди пам'ятай слова нашого Спасителя, сказані апостолам: «Утішитель же, Дух Святий... нагадає вам усе, що Я говорив вам» (Iн. 14, 26). Це постійне нагадування Святого Духа як апостолам, так і всім нам, їхнім послідовникам, приходить через богодухновенну силу Святого Євангелія. Воно полягає в тому, що євангельські події передаються читачеві життєво, Духом Святим, і тому воно таке саме дієве, як і в часи святих апостолів. Особливу міцність духовну приносять слова Спасителя тим, хто досліджує Писання й розумом, і серцем - усе це сприяє єпископові в його архіпастирських трудах.
Нехай не бентежить тебе призначений тобі послух, що його доведеться нести не в рідній землі, і необхідність багато потрудитися для віддаленої й малої пастви. Згадай апостола Павла, який не бентежився через подібні ускладнення, а прагнув «проповідувати не там, де вже було відоме ім'я Христове» і «не на чужій основі творити» (Рим. 15, 20).
Вітаю тебе, возлюблений брате, з благодаттю архієрейства й бажаю допомоги від Бога у твоїх працях. Прийми цей жезл як знамення архіпастирської влади. Застосовуй його і як опору у твоїй праці.
А зараз зійди на амвон і благослови народ Божий першим твоїм святительським благословенням.
† Пимен,
митрополит Крутицький і Коломенський
(згодом Патріарх Московський і всієї Русі)
