«Стояння за церковну єдність ― покликання всіх нас, де б ми не жили. Але 1020-річчя Хрещення Русі, яке відзначається цього року, спонукає нас сказати насамперед про стародавній і священний для всіх нас Київ, споконвічний престол Предстоятелів Руської Церкви, звідки, за словами преподобного Нестора Літописця, „русская земля пошла есть”, і звідки почалася християнська просвіта нашого народу, становлення подвижництва й духовного життя, розвиток російської культури й державності», ― сказав Святійший Патріарх Московський і всієї Русі Алексій ІІ, виступаючи з доповіддю на засіданні Архієрейського Собору Руської Православної Церкви.

Зазначивши, що нині тут гідно, мудро й розважливо звершує своє служіння Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир, який в оточенні сонму архієреїв і пастирів окормляє самокеровану Українську Православну Церкву, що одержала в 1992 році широкі права автономії, Його Святість засвідчив: «Минулі 16 років підтвердили правильність цього рішення, прийнятого соборним розумом: Українська Православна Церква з честю несе свою спасительну місію; кількість її парафій постійно зростає, її просвітницьке служіння, як і авторитет у суспільстві, поширюється».

Однак, як підкреслив Святійший Патріарх, усе це відбувається в умовах лютих нападок, що не припиняються, з боку послідовників розкольницьких об'єднань і підтримуючих їх політичних сил крайньої націоналістичної спрямованості.

«У цих складних обставинах необхідна особлива мужність, щоб безбоязно відстоювати канонічні основи церковної єдності. І всі ми покликані підтримувати наших братів у їхньому подвигу. Вони виявляють безстрашність, перебуваючи на передньому краї боротьби за Православ'я, за церковну єдність», ― заявив Предстоятель Руської Православної Церкви, запропонувавши отцям Собору подумати, яких ще спільних зусиль у цьому напрямку варто вжити. Корисними, на його думку, можуть бути співпраця єпархій, розвиток паломництва та взаємного спілкування.

«Гадаю, що в Москві з цією метою варто було б заснувати подвір'я найдавнішої чернечої обителі на Русі ― Києво-Печерської Лаври, а в Києві ― Патріарше подвір'я, ― сказав Його Святість. ― Тим самим ми знову підкреслили б особливе значення "матери градов, богоспасаемого Киева" як найдавнішого центру нашого церковного життя та зміцнили б взаємозв'язок між двома столицями Руського Православ'я».

На його думку, цій же меті відповідало б більш урочисте святкування пам'яті святого хрестителя Русі. «Сьогодні в загальноцерковному календарі день 15/28 липня, коли ми вшановуємо пам'ять рівноапостольного князя Володимира, "идолы поправшаго и всю Российскую землю Святым Крещением просветившаго", навіть не виділений червоним кольором і розглядається як "середнє" свято. Але ж Хрещення Русі, звершене святим князем, духовним вождем нашого народу й героєм наших народних билин, стало найвизначнішою подією вітчизняної історії, без якої не народилося б у ній усе найкраще й піднесене, що нерозривно пов'язане з православною вірою. Гадаю, що день великого князя Володимира і потрібно відзначати як велике свято», ― підкреслив Святійший Патріарх Алексій.

Нагадавши, що в квітні цього року Священний Синод Української Православної Церкви запропонував зробити цей день державним святом України, Його Святість заявив: «Собор міг би підтримати цю ініціативу й звернутися до керівництва Російської Федерації, України й Білорусії з пропозицією внести день князя Володимира в число не тільки церковних, а й державних свят і пам'ятних дат, подібно до того, як відзначається в наших державах День слов'янської писемності та культури у свято рівноапостольних Кирила та Мефодія».

Прес-служба Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 2008 р.