У суботу, 3 травня, перебуваючи з архіпастирським візитом у західних єпархіях Української Православної Церкви, Блаженніший Митрополит Володимир відвідав скит святої праведної Анни Свято-Миколаївського Городоцького жіночого монастиря, який знаходиться в селі Онишківці Дубенського району Рівненської області.

На приїзд Архіпастиря в обителі чекали ігуменя Михаїла (Заєць), сестри й парафіяни. На площі біля головного храму скиту Митрополит Володимир роздав усім іконки Воскресіння Христового, а насельницям монастиря — плитки шоколаду.

Першосвятитель також привітав віруючих зі святом Великодня, звернувшись до них із повчальними словами: «Вітаю вас із великим і світлим святом Воскресіння Христового. Своїм Воскресінням Господь виправдав нашу віру, надію й любов, відкрив загальне воскресіння, і тому ми віримо Йому як Цареві й Богові, що якщо Він Воскрес із мертвих, то й ми теж воскреснемо. Із цієї перемоги над смертю Церква існувала з перших століть свого буття. Воскресіння стало головною темою проповіді апостолів, Воскресіння стало головною темою нашого сподівання й нашої надії. Нехай Воскреслий Христос буде завжди з нами й нехай наше життя славить Його, щоб ми були святими, як закликає нас Сам Христос, і в житті земному, і в житті майбутнього віку».

Після цього Блаженніший Владика спустився до криниці, де попив цілющої води із джерела, а потім окропив нею всіх присутніх. Ігуменя Михаїла також провела Предстоятеля територією скиту й розповіла про стан справ в обителі.

Скит розвивається з кожним роком ― будуються нові будинки, як сестринські келії, так і господарські приміщення, збільшується кількість насельниць, на сьогодні їх число становить 30 осіб.

Максим Сидоренко,
спеціально для ORTHODOX.ORG.UA

Фото Костянтина Дмитрієнка

Стародавнє село Онишківці вперше згадується в 1570 році.

Свято-Троїцький храм, добудований у селі на кошти парафіян у 1670 році, спочатку був маленьким і мав свої архітектурні особливості. У 1881 році храм був закритий, а замість нього в тому самому році був збудований новий дерев'яний храм із дзвіницею.

У 1914 році австрійські воїни розібрали церкву на установлення бліндажів, і відтоді з храму зникла благодатна ікона Божої Матері «Єрусалимська».

Після 1917 року село Онишківці, як і значна територія Волині, увійшло до складу Польщі. Тоді, в 1930-х роках, місцеві жителі знову побудували в селі дерев'яний храм із дзвіницею, який у радянський час, у 1952 році, закрили, а в 1970- х ― розібрали.

На джерелі святої Анни, на місці старої каплиці, у 1853 році була добудована нова, яку також розібрали австрійці під час Першої світової війни. Після війни каплиця знову була відбудована, а з приходом радянської влади її перевезли в село Берег, звідки продали як будівельний матеріал. Святе джерело влада розорила й засипала.

У 1980-х роках джерело розчистили й на його місці побудували нову кам'яну церкву на честь святої праведної Анни, яку в 1991 році освятив архієпископ Рівненський і Острозький Іриней (Середній).

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 17 квітня 2000 року було ухвалено благословити відкриття в селі Онишківці Дубенського району Рівненської області скит Свято-Миколаївського Городоцького жіночого монастиря, керування яким доручили ігумені Свято-Миколаївського Городоцького жіночого монастиря.

Протягом 2003 року в скиті святої праведної Анни проводилися роботи з реконструкції джерела, з будівництва корпусів, з благоустрою господарського двору й території скиту.

Головною святинею скиту є цілюще джерело святої праведної Анни.

За переказом, на місці джерела з'явилася ікона святої праведної Анни, яку першими помітили пастушки. Незабаром усе село довідалося про це чудо й зібралося на місці явлення образу. Ікону урочисто перенесли в храм, але наступного дня її там не виявили: вона повернулася на місце явленя. Усвідомивши, що, можливо, образу не дано було належної почесті, селяни зі священиками, відслуживши молебень, перенесли ікону до церкви. Вранці її знову знайшли на старому місці. Тоді всі зрозуміли, що свята праведна Анна сама собі вибрала місце й не бажає нікуди переходити. На місці явлення ікони була збудована каплиця, де зберігалася святиня, і відтоді потекла вода із цілющого джерела.