|
Вся наша планета усіяна пам'ятниками. Ці пам'ятники зведені людям, їхньому генію, труду, відкриттям і героїзму. Воздвигнуті ці пам'ятники вдячними дітьми, батьками, або суспільством. Однак серед них піднімається єдиний і неповторний пам'ятник, котрий зведено аж ніяк не любов'ю чи вдячністю, не доброю пам'яттю чи з доброї нагоди. Зведено його злобою, ненавистю і підступністю людською. Пам'ятник цей - Хрест Христовий, на якому люди прибили цвяхами свого Спасителя і Бога. І стоїть цей Хрест над усім світом, являючи усім народам Божу милість і благовоління, перебуваючи сам свідченням людської невдячності.
Хрест - знаряддя ганьби - став знаряддям спасительної сили і святості. Символіка спасительного Древа, яка нерозривно пов'язана з Хресним Древом Голгофи, здавна простежувалася християнами у Священному Старозавітному Писанні. Прообрази Животворящого Древа, які даровані древньому Ізраїлю, надію на майбутнє визволення з полону гріха, згадуються у біблійському тексті неодноразово. Це і Ноїв Ковчег, і древо, дароване Господом Мойсею, і взагалі спасіння до старозавітних праведників та пророків являється через дерево, будучи прообразом спасительної Жертви на Древі Хреста. Тому що в майбутньому розіп'ятті Спасителя гріх, що ввійшов у світ через дерево, буде піднятий саме на дерево і буде знищений на ньому Христом. «Він гріхи наші Сам возніс Тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися», - говорив святий апостол Петро (1 Пет. 2, 24).
Для нас особливо яскраво і ясно видно те співвіднесення, яке простежується між двома біблійними розповідями: історією гріхопадіння і розповідями євангелістів про Голгофську Жертву. «Від древа гріх, і в древі спасіння», - говорить святий Кирил Єрусалимський.
Необхідно відзначити, що сила Хреста, його переможна могутність, були для християн настільки видимими та очевидними, наскільки незрозумілим і непоясненним здавалося вшанування Хресного Древа в очах як традиційно іудейського, так і язичницького світу.
|
Звичайно ж, спокутувана жертва хресної смерті Господа Ісуса Христа докорінно змінила християнський погляд на хрест, що став після Воскресіння Христового символом перемоги над смертю, знаменням людського спасіння і знаком торжества і слави Християнської Церкви. Велич справ, здійснених на землі Спасителем світу, Його чудеса і Божественне вчення сягають своєї висоти в Його хресній смерті і Воскресінні.
Хрест є центральним моментом у таємниці спокути світу і людського спасіння. Через Хрест сталося одкровення світу предвічної Божої Любові. Дивлячись на Хрест Христа, древній світ зрозумів, що Бог торжествує не так, як може торжествувати людина. Торжество Боже в любові, у відданості, у жертовному служінні світу.
Знаряддя ганебної страти Господь Ісус Христос освятив Своїми стражданнями і Своєю Кров'ю, зробивши його знаряддям нашого спасіння. Хрест став жертовником, на якому була принесена всесвітня спокутувальна Жертва. Хрест є видиме висловлення вірувань християнства, найкоротший символ віри. Під цим знаменням перемоги проходить усе життя християнина. Якщо християнин зазнає поразки, то це тому, що він забув своє знамено, опоганив його, роблячи справи гріха і зла з хрестом на грудях. Християнин повинен узяти своє знамено, підняти його й освятити ним своє життя.
Хрест Христовий - це не тільки древо хресне. Це і хрест духовний, який несуть люди. Хрести людські - це хвороби, труднощі, біди і випробування. Якщо християнин продовжує грішити, то він збільшує тягар Хреста Христового. Перемагаючи і переборюючи гріх, людина полегшує Хрест Христовий, вона стає тоді співучасником великої місії спокути, співучасником Христового хрестоносіння.
Саме тому розпростерте на хресті Тіло Спасителя сприймається як переможний символ торжества безмежної Божої благодаті, як розкрита книга Слова, яку можна споглядати, осягаючи вічну сутність буття. Амінь.
