|
Щорічна конференція в італійському монастирі Бозе протягом останніх 15 років є однією з найбільш плідних форм богословського діалогу між католиками та православними. Тема останнього міжнародного форуму, що тривав з 16 по 19 вересня нинішнього року - «Преображення Господнє у православній духовній традиції» - обрана не випадково. Інтерес західних богословів до православного осмислення цієї євангельської події доповнюється ще й тим, що сам монастир у Бозе - Спасо-Преображенський. Враження від цієї події завжди настільки приємні, що її учасники діляться ними досить тривалий час. Наша розмова - з ректором Київських духовних академії та семінарії єпископом Бориспільським Антонієм, який з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира представляв Українську Православну Церкву на конференції в Бозе.
- Ваше Преосвященство, як проходила богословська конференція в Бозе цього року?
- Головне завдання конференції в Бозе - розгляд основних принципів догматичного світогляду й духовного життя Православної Церкви. На ці зустрічі запрошуються представники всіх Помісних Православних Церков, а також католицькі богослови. Темами для обговорення, як правило, є актуальні питання православного богослов'я. Причому з боку західних учених це завжди спроба зрозуміти, чому навчає і чим живе Православна Церква.
Можливість і необхідні умови для цього діалогу надає Спасо-Преображенський католицький монастир у Бозе - відомий в усьому світі науково-просвітницький центр. Нинішній пріор (настоятель монастиря. - Pед.) Енцо Б'янкі - людина дуже освічена й симпатизує Православ'ю - свого часу оселився відлюдником у цих місцях. Згодом до нього приєдналися молоді інтелектуали, які прагнули чернечого життя, і поступово монастир набув нинішнього авторитету. Причому саме життя монастиря не вписується у традиційну католицьку обрядовість. Зокрема, тут було поставлено завдання віднайти стародавню структуру богослужіння в Церкві.
Цього року на конференцію, що проходила з 16 по 19 вересня, був запрошений і Предстоятель Української Православної Церкви. З його благословення, у форумі взяла участь делегація УПЦ, очолити яку Блаженніший Митрополит Володимир доручив мені.
- Хто ще входив до складу делегації?
- Викладачі Київських духовних шкіл протоієрей Володимир Савельєв, священик Сергій Говорун і співробітник паломницького відділу Києво-Печерської Лаври Віталій Бєліков.
- А ким була представлена на форумі Католицька Церква?
- На симпозіум приїхав кардинал Акілле Сільвестріні, колишній префект конгрегації у справах Східних Церков. Узяли участь також апостольський нунцій у Москві архієпископ Антоніо Менніні й багато інших богословів Католицької Церкви, причому саме ті, які займаються східною патристикою. Тому на конференції панувала приємна атмосфера, приємна в тому розумінні, що учасники намагалися дослідити і якщо ще не прийняти, то хоча б зрозуміти духовну спадщину Православної Церкви.
- Тобто можна сказати, що це й було пунктом зближення інтересів усіх учасників конференції?
- Так. І цьому сприяла дуже цікава тема, хоча для католиків, можливо, й не така легка на сприйняття. Це тема Преображення Господнього, але, в принципі, йшлося про ісихазм (містична практика богоспоглядання шляхом молитовного самозаглиблення. - Pед.). А ми знаємо, що шлях духовного вдосконалення в Католицькій Церкві та Православ'ї дуже різний. Причому настільки, що православні богослови часто називають спокусою деякі зразки духовного життя в католицизмі.
- А що Ви можете сказати про секції або підтеми в розрізі основної тематики?
- У попередні роки проводилися паралельно дві секції: грецька та російська, оскільки конференція проходила під егідою двох патріархатів - Константинопольського й Московського. Але цього року грекомовні, скажімо так, і російськомовні богослови об'єднали свою роботу. Хоча, звичайно, доповіді були подані різними мовами. Але в основному робота велася італійською та французькою. Протягом чотирьох днів були представлені ґрунтовні доповіді, мінімум по 40 хвилин кожна, після яких проводилися дуже серйозні дискусії. Панувала жива богословська атмосфера.
- Кого з доповідачів Ви відзначили б особливо?
- Всі доповіді були дуже цікавими і, що дуже важливо, професійними. Причому Преображення розглядалося з різних точок зору, включаючи біблеїстику, святоотецьку спадщину, іконографію і гімнографію. І, найголовніше, порушувалися питання духовного життя, тому що саме в Преображенні Господь дав людству можливість побачити ту небесну славу, яка досяжна вже тут, на землі.
Дуже змістовною була доповідь організатора конференції - пріора монастиря Енцо Б'янкі («Преображення в Євангелії: біблійно-духовна екзегеза»), непогану доповідь підготував протоієрей Олександр Сорокін із Санкт-Петербурга («Богослов'я Преображення в руській екзегетичній і проповідницькій традиції»). Зацікавив учасників і наш доповідач, отець Сергій Говорун («Преподобний Серафим Саровський і Преображення в руській богословській думці»). Прекрасну доповідь, якщо хочете, зразок богословствування, подав професор Сергій Хорунжий з Москви («Я побачив живого Бога. Досвід Преображення у преподобного Силуана Афонського») - аудиторія прийняла його на «біс». Цікаві доклади були представлені й католицькою стороною. Причому, оскільки наші традиції дуже різні, один із доповідачів, підсумовуючи все сказане, висловив таку думку: «Ми, католики, почули в Преображенні голос Бога Отця, а Православна Церква йде шляхом усвідомлення і сприйняття того, що зробив Син Божий».
- У такому разі, чи є конкретні позитивні результати таких міжконфесійних зустрічей?
- Такі зустрічі дозволяють висловитися і відійти від того протистояння, яке існувало багато років. Дуже хочеться вірити, що всі ми говорили відверто. А це вже позитивний результат для таких зустрічей.
Зараз, звичайно, католики не відмовляються від своїх поглядів і від свого богослов'я, але, втім, є спроба, і я вже про це сказав, якщо не прийняти, то зрозуміти те, що відбувається в Православній Церкві. З кожним роком у західному світі зростає зацікавленість східною патристикою. Люди більше цікавляться тією глибиною, яка перетворює цей світ, дає сили втілювати євангельську правду в своєму житті. Наприклад, у Франції відомі унікальні випадки, коли католицькі монастирі переходять у Православ'я. Дуже втішно, коли в якійсь глибинці, серед Альп, з'являється монастир, у якому трудиться православна християнська громада. І той самий Спасо-Преображенський монастир у Бозе є одним із відголосків цієї тенденції, цього служіння Православної Церкви західному світу.
Бесіду вів Олег Карпенко
